ЛІТЕЧКО ПРОПАЛО

Вже сонце не гріє,

Не жовтіє жито,

Мак не червоніє, –

Тільки мряка сіє

Крізь небесне сито.

 

Хмароньки нависли

Довкола, довкола, –

Наче сльози, бризки

Дощові наблисли

Спроквола, спроквола.

 

Верба листя ронить

Помалу, помалу –

Вітер листя гонить,

Воно сумно дзвонить:

Літечко пропало.

 

повернутися до : Вірші Марійки Підгірянки⇒