РІЧКА

Річка, Мариночко, річка!

Швидше до неї – туп-туп…

Чиста, прозора водичка.

Ручкою, ніжкою – хлюп!

 

Ходять, виблискують рибоньки,

швидко мигтять в глибині.

Далі не можна, там глибоко,

там черепашки на дні.

 

Ще покупатися хочеш?

Годі! Вилазь із води.

Сядь на м’якенький пісочок,

грійся на сонці, сиди.

 

З неба всміхається сонечко.

Синя ясна далина.

Наша малесенька донечка

буде здорова й міцна.

 

повернутися до: Вірші Наталі Забілої⇒