КУЛЬБАБКИ

На леваду я пішла б,

ціла купа там кульбаб —

ніби сонечка малі

посідали на землі.

 

Я нарвала б тих квіток

та сплела б собі вінок,

щоб і я була в вінку,

наче квітка на лужку.

 

Тільки вранці квіти всі

умиваються в росі,

росяна травичка —

змокнуть черевички!

 

повернутися до: Вірші Наталі Забілої⇒