Хлібні крихти на столі

Сказав раз півник своїй курочці:

— Зайдемо зі мною в кімнату та поклюємо на столі хлібні крихти: наша господиня в гості пішла.

А курочка і каже:

— Ні, ні, ні, не піду! Як дізнається про те господиня, вона приб'є нас.

Каже півник:

— Та вона нічого про це не дізнається, підемо! Адже вона пішла, не скоро повернеться.

А курочка каже знову:

— Ні, ні, ні. Хоч вона і пішла, а я все – таки не піду.

   Але півник не давав їй спокою, все вмовляв, і ось, нарешті, зайшли вони в кімнату, і на стіл, і всі хлібні крихти швидко повидзьобували.

   А тут, на біду, повернулася якраз в цей час господиня, схопила палицю і сильно їх побила. Вибралися вони з дому і каже курочка півнику:

— Куд-куди, куд-куди, куд-куди ти ходив? А чи не я говорила куди?

Тут півник розсміявся і каже:

— Ко-ко-ко, а я хіба щось знав?

І пішли вони собі далі.