Хлібні крихти на столі
Хлібні крихти на столі
Сказав раз півник своїй курочці:
— Зайдемо зі мною в кімнату та поклюємо на столі хлібні крихти: наша господиня в гості пішла.
А курочка і каже:
— Ні, ні, ні, не піду! Як дізнається про те господиня, вона приб'є нас.
Каже півник:
— Та вона нічого про це не дізнається, підемо! Адже вона пішла, не скоро повернеться.
А курочка каже знову:
— Ні, ні, ні. Хоч вона і пішла, а я все – таки не піду.
Але півник не давав їй спокою, все вмовляв, і ось, нарешті, зайшли вони в кімнату, і на стіл, і всі хлібні крихти швидко повидзьобували.
А тут, на біду, повернулася якраз в цей час господиня, схопила палицю і сильно їх побила. Вибралися вони з дому і каже курочка півнику:
— Куд-куди, куд-куди, куд-куди ти ходив? А чи не я говорила куди?
Тут півник розсміявся і каже:
— Ко-ко-ко, а я хіба щось знав?
І пішли вони собі далі.