Лис і гуси

   Прийшов якось лис на лужок, де паслося стадо жирних гусей, посміявся і сказав:

— Приходжу я немов званий гість, і сидите ви всі так рядочком, що я по одному можу перебрати по черзі.

   Гуси загелготали від страху, повскакали з місць своїх і почали стогнати і жалібно благати про те, щоб лис їх помилував. Але той нічого й слухати не хотів і сказав:

— Ні, не помилую, всіх я вас з’їм!

Нарешті один гусак зібрався з духом і сказав:

— Якщо так, то дозволь нам, напослідок помолитися, щоб ми не померли в гріху: а прочитавши молитву, ми самі станемо в ряд, щоб тобі легше було вибрати з нас по жирнішу гуску.

— Добре, – сказав лис, – задовільню я ваше прохання, це свідчить про вашу благочестність; помоліться, а я – почекаю.

   Ось і почав перший гусак довгу – довжелезну молитву, і все повторював:

— Га-га-га! Га-га-га! – І так як тій молитві і кінця не було, то другий гусак не став чекати, поки до нього дійде черга, і сам завів ту ж пісню: "Га-га-га!"

   Третій і четвертий теж почали заводити свою пісню, і скоро всі разом стали геготати, і коли їх молитва закінчиться, тоді і казка продовжиться, та тільки в тому й біда, що вони і дотепер все ще гогочуть!