Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Про смерть курочки

Про смерть курочки

   Колись попрямували курочка з півником на ліщинова гору і уклали один з одним такий договір: хто перший добуде горіхове ядерце, той повинен його з товаришем поділити.

   Ось і відшукала курочка великий – превеликий горіх, нікому нічого про те не сказала і задумала той горіх з'їсти одна. А ядерце було настільки велике, що курочка його проковтнути не могла; воно застрягло у неї в горлі, і курочка перелякалася, що вона тим ядерцем подавиться.

І закричала курочка:

— Півнику, збігай скоріше та принеси мені води, не то я задихнуся.

Побіг півник щодуху до колодязя і сказав:

— Дай ти мені водиці, курочка лежить на ліщиновій горі, проковтнула велике ядерце і подавилася, задихнеться.

Відповів йому колодязь:

— Біжи спочатку до нареченої і випроси собі червоного шовку.

Побіг півник до нареченої, каже:

— Наречена, дай ти мені червоного шовку; я той шовк принесу колодязю, колодязь дасть мені водиці, водицю віднесу я курочці, а курочка лежить на ліщиновій горі, проковтнула занадто велике горіхове ядерце і подавилася, задихнеться .

Наречена йому відповідає:

— Спочатку збігай та принеси мені віночок, який повісила я на вербовій гілочці.

   Побіг півник до верби, зняв віночок з гілки і приніс його до нареченої, а наречена дала йому за це червоного шовку; шовк відніс він до криниці, а та дала йому за це водиці.

   Приніс півник водицю курочці, а курочка тим часом задихнулася і лежала мертва, без руху.

   Тут вже півник так розгнівався, що став голосно кричати, і збіглися до нього всі звірі, стали курочку оплакувати.

   Шість мишок збудували возик, в якому би можна було звезти курочку до могили; коли ж возик був готовий, вони самі в нього і впряглися, а півник на тому возику керував.

На шляху зустріли вони лисицю.

— Куди це ти їдеш, півнику? – Запитала вона.

— Так ось збираюся ховати свою курочку.

— Чи не можна й мені з вами разом їхати?

— Мабуть, ззаду можеш сісти.

   Так і присіла лисиця ззаду, а за нею – і вовк, і ведмідь, і олень, і лев, і всі лісові звірі.

Так добралися вони до струмка.

— Як ми тут перепливемо? – Запитав півник.

А на березі струмка лежала соломинка, яка сказала:

— Ось я поперек струмка протягнуся, так ви можете через мене переїхати.

   Але тільки шість мишок вступили на цей місток, соломинка переломилася і в воду звалилася, і всі мишки у воді потонули.

   Тоді знову прийшла біда, і всіх з біди захотіло виручити поліно: я, мовляв, досить велике, я через струмок перекинусь, а ви через мене і переїжджайте.

   Але на біду, поліно якось незграбно стало на воді і понесла його течія!

   Побачив все це камінь, зглянувся, захотів півнику допомогти і перевалився через воду. Довелося півнику на собі тягнути возика через камінь, а коли він його перетягнув і разом з мертвою курочкою опинився вже на іншому березі, заманулося йому і тих перетягнути, що позаду воза сиділи …

   Але їх виявилося занадто багато: возик з ними відкотився назад, і всі разом звалилися у воду і потонули.

   Залишився півник знову один на березі з мертвою курочкою, викопав їй могилку, опустив її туди, а поверх могилки насипав горбок і на той горбок присів, і горював за курочкою до тих пір, поки сам не помер …

Так всі вони і покінчили з життям.

Додати коментар