Різні діти Єви

   Коли Адам і Єва були вигнані з раю, то вони повинні були на неродючій землі збудувати собі будинок і заробляти хліб свій у поті чола.

Адам трудився в полі, а Єва пряла вовну.

   У Єви щороку народжувалося по дитині, і одні діти були красиві, інші ж некрасиві.

   Через деякий час Бог послав до Адама і Єви ангела зі звісткою, що він бажає їх відвідати.

   Єва, зрадівши такою милістю Господа, все ретельно в будинку прибрала, прикрасила будинок квітами, а кам'яну підлогу усипана травами. Потім вивела дітей своїх, але тільки красивих.

   Вона їх вимила, покупала, причесала їх, наділа на них чистенькі сорочечки і нагадала їм, щоб вони в присутності Господа поводилися пристойно і тримали себе смирно, лагідно і розумно.

   А некрасиві діти не сміли Господу і на очі показатися. Один сховався в сіно, інший – під дах, третій – в солому, четвертий заліз за грубку, п'ятий – в льох, шостий – під чан, сьомий – під винну бочку, восьмий – під стару шубу, дев'ятий і десятий – під сукно, з якого шили їх одягу, а одинадцятий і дванадцятий – під шкіру, з якої викроювали їм черевики.

   Ледь тільки все було готове, Отець Небесний вступив в їхній будинок. Красиві діти були поставлені в ряд; вони кланялися йому і схиляли перед ним коліна. Господь же захотів їх благословити і, поклавши руки на першого з них, сказав:

— Ти будеш могутнім королем!

Потім, звертаючись до другого:

— Ти – князем!

До третього:

— Ти – графом!

До четвертого:

— Ти – лицарем!

П'ятому:

— Ти – благородним!

До шостого:

— Ти – купцем!

Сьомому:

— Ти – ученим!

І так усіх їх наділив своєю благодаттю.

   Коли ж Єва побачила, що Господь так благ і милостивий, то подумала: "А ну я виведу до нього та інших моїх, некрасивих, дітей! Може бути, він і їх не позбавить свого благословення?" Побігла і викликала їх – кого з-під сіна, кого з соломи, кого з-під грубки й з інших місць, куди вони заховалися.

Ось і прибігли вони всі – брудні, невмиті, забруднені сажею.

Господь поглянув на всіх і сказав:

— Благословляю і цих.

Він поклав руки на першого і сказав йому:

— Ти будь мужиком!

Потім сказав другому:

— Ти – рибалкою!

Третьому:

— Ти – ковалем!

Четвертому:

— Ти – шевцем!

До п'ятого:

— Ти – Ткач!

Шостому:

— Ти – орачем!

Сьомого:

— Ти – кравцем!

Восьмому:

— Ти – гончарем!

Дев'ятому:

— Ти – візником.

До Десятого:

— Ти – корабельником!

Одинадцятому :

— Ти – розсильним.

Дванадцятий:

— Ти – слугою на все життя.

Коли Єва все це вислухала, то сказала:

— Господи! Як можеш ти так нерівномірно розподіляти своє благословення? Адже це все мої, мною народжені діти. Твої милості повинні б на всіх вилитися однаково.

Але Господь заперечив:

— Єва, ти цього не розумієш. Мені потрібно весь світ заселити твоїми дітьми; ну, якби вони всі були б князями і панами, то хто ж став би поля обробляти, молотити, молоти і пекти? Хто став б кувати, ткати, теслювати, будувати, копати, кроїти і шити? Кожен повинен бути на своєму місці, всі один одного повинні підтримувати і плекати, як органи одного і того ж тіла.

Тут відповідала Єва:

— Ах, Господи, прости, що я тобі так необдумано поперечила! І збудеться твоя свята воля і над дітьми моїми.