Розумний Ганс

Мати Ганса запитує:

— Куди зібрався, синку?

Ганс відповідає:

— До Гретель.

— Дивись ж, будь чемним!

— Буду! Прощай, матінко!

— Прощавай, Гансе.

Прийшов Ганс до Гретель.

— Привіт, Гретель!

— Привіт, Гансе. Що приніс гарненького?

— Нічого не приніс, від тебе взяти хочу.

Гретель дарує Гансу голку.

Ганс говорить:

— Прощай, Гретель.

— Прощавай, Гансе.

   Ганс бере голку, встромляє її в віз із сіном і йде за тим возом до дому.

— Добрий вечір, мамо.

— Добрий вечір, Гансе. Де побував?

— У Гретель бував.

— Що ти їй приніс?

— Нічого не приніс – від неї отримав.

— Що тобі Гретель дала?

— Голку дала.

— А де та голка, Гансе?

— В віз сіна її встромив.

— Ну, це ти нерозумно зробив, Гансе, тобі б голку ту на рукав приколоти треба було.

— Ну, нічого – інший раз краще зроблю.

— Куди зібрався, Гансе?

— До Гретель, мамо.

— Дивись будь чемним!

— Буду!

Приходить Ганс до Гретель.

— Привіт, Гретель!

— Привіт, Гансе. Що приніс гарненького?

— Нічого не приніс, від тебе взяти хочу.

Гретель подарувала Гансу ножик.

— Прощай, Гретель.

— Прощавай, Гансе.

Ганс бере ножик, встромляє його в рукав і йде додому.

— Добрий вечір, мамо.

— Добрий вечір, Гансе. Де побував?

— У Гретель бував.

— Що ти їй приніс?

— Нічого не приніс – від неї отримав.

— Що тобі Гретель дала?

— Ножик дала.

— А де той ножик, Гансе?

— В рукав заткнув.

— Нерозумно ти це зробив, Гансе; тобі би ніж у кишеню було сунути.

— Ну, нічого; іншим разом краще зроблю.

— Куди зібрався, Гансе?

— До Гретель, мамо.

— Дивись будь чемним!

— Буду!

Приходить Ганс до Гретель.

— Привіт, Гретель!

— Привіт, Гансе. Що приніс гарненького?

— Нічого не приніс, від тебе взяти хочу.

Гретель дарує йому кізочку.

— Прощай, Гретель.

— Прощавай, Гансе.

   Ганс бере козу, пов'язує їй ноги і суне її в кишеню. Приходить додому, а коза у нього в кишені задихнулася.

— Добрий вечір, мамо.

— Добрий вечір, Гансе. Де побував?

— У Гретель бував.

— Що ти їй приніс?

— Нічого не приніс – від неї отримав.

— Що тобі Гретель дала?

— Козу дала.

— А де ж у тебе коза, Гансе?

— У кишеню її сунув.

— Ти нерозумно це зробив, Гансе; тобі б кізочку на мотузку прив'язати.

— Ну, нічого, інший раз краще зроблю.

— Куди зібрався, Гансе?

— До Гретель, мамо.

— Дивись будь чемним!

— Буду!

Приходить Ганс до Гретель.

— Привіт, Гретель!

— Привіт, Гансе. Що приніс гарненького?

— Нічого не приніс, від тебе взяти хочу.

Гретель дарує йому шматок свинячого сала.

— Прощай, Гретель.

— Прощавай, Гансе.

   Ганс бере шматок сала, нав'язує його на мотузку і тягне за собою. Підбігли собаки і з'їли все сало.

   Приходить додому – за ним одна мотузка тягнеться, а на мотузці і немає нічого.

— Добрий вечір, мамо.

— Добрий вечір, Гансе. Де побував?

— У Гретель бував.

— Що ти їй приніс?

— Нічого не приніс – від неї отримав.

— Що тобі Гретель дала?

— А що тобі Гретель дала?

— Шматок сала.

— А де ж у тебе сало, Гансе?

— Прив'язав на мотузку, додому поволік, собаки і з'їли.

— Нерозумно ти це зробив, Гансе; тобі б сало – то на голові принести.

— Ну, нічого, інший раз краще зроблю.

— Куди зібрався, Гансе?

— До Гретель, мамо.

— Дивись будь чемним!

— Буду!

Приходить Ганс до Гретель.

— Привіт, Гретель!

— Привіт, Гансе. Що приніс гарненького?

— Нічого не приніс, від тебе взяти хочу.

Гретель дарує Гансу теля.

— Прощай, Гретель.

— Прощавай, Гансе.

   Взяв Ганс теля, поклав його собі на голову – і теля, брикаючи, все обличчя йому пом'яло.

— Добрий вечір, мамо.

— Добрий вечір, Гансе. Де побував?

— У Гретель бував.

— Що ти їй приніс?

— Нічого не приніс – від неї отримав.

— Що тобі Гретель дала?

— А що тобі Гретель дала?

— Теля дала.

— А де ж у тебе теля?

— Так от, на голові його ніс, він мені ногами все обличчя пом'яв.

— Ну, ти це нерозумно зробив, Гансе. Тобі б теля пригнати та до кілка прив'язати.

— Ну, нічого, інший раз краще зроблю.

— Куди зібрався, Гансе?

— До Гретель, мамо.

— Дивись будь чемним!

— Буду!

Приходить Ганс до Гретель.

— Привіт, Гретель!

— Привіт, Гансе. Що приніс гарненького?

— Нічого не приніс, від тебе взяти хочу.

Гретель сказала Гансу:

— Я з тобою сама піду.

   Ганс бере з собою Гретель, прив'язує її на мотузку і жене поперед себе; приводить її до кілка і міцно до нього прив'язує. Потім йде Ганс до своєї матері.

— Добрий вечір, мамо.

— Добрий вечір, Гансе. Де побував?

— У Гретель бував.

— Що ти їй приніс?

— Нічого не приніс – саму її з собою привів.

— Так де ж ти Гретель подів?

— На мотузці пригнав, до кілка прив'язав, травички їй кинув.

— Нерозумно ти це зробив, Гансе; ти повинен на її обличчя ласкаві погляди очима кидати.

— Ну, нічого, іншим разом краще зроблю.

   Ганс йде в стійло, вирізає у всіх телят і баранів очі і починає кидати їх в обличчя Гретель.

   Ну, тоді вже Гретель на нього не на жарт озлілась, з прив'язі зірвалася і побігла … А була Гансу нареченою!