Солодка каша

   Жила – була бідна, скромна дівчинка одна зі своєю матір'ю, і їсти їм було нічого. Пішла раз дівчинка в ліс і зустріла по дорозі стару, яка вже знала про її бідолашне життя і подарувала їй глиняний горщик. Варто було йому тільки сказати:

— Горщик, вари!

   І звариться в ньому смачна, солодка пшоняна каша; а скажи йому тільки:

— Горщик, зупинись!

І перестане варитися в ньому каша.

   Принесла дівчинка горщик додому своїй матері, і ось позбулися вони від бідності і голоду і стали, коли захочеться їм, їсти солодку кашу.

Одного разу дівчинка пішла з дому, а мати і каже:

— Горщик, вари!

   І стала варитися в ньому каша, і наїлася мати досхочу. Але захотілося їй, щоб горщик перестав варити кашу, та забула вона слово. І ось варить він і варить, і повзе каша вже через край, і все вариться каша. Ось уже кухня залилася, і вся хата повна, і повзе каша в іншу хату, і вулиця вся повна, немов хоче вона весь світ нагодувати; і трапилася велика біда, і ніхто не знав, як тому горю протидіяти. Нарешті, коли один тільки будинок залишився цілий, приходить дівчинка; і тільки вона сказала:

— Горщик, зупинись!

   Перестав він варити кашу; а той, кому треба було їхати знову в місто, повинен був в каші проїдати собі дорогу.