Сонце ясне всю правду відкриє

   Бродив по світлу один кравець, своїм ремеслом займався; і ось прийшов час, що не міг він знайти собі ніякої роботи, і так вже він збіднів, що навіть на харчі грошей у нього не було. На ту пору зустрівся йому по дорозі єврей; і подумав він, що грошей у того при собі багато, і, забувши Бога, підступив він до єврея і каже:

— Віддай мені свої гроші, а не то я тебе вб'ю.

І відповів йому єврей:

— Змилуйся ти наді мною, не лишай мене життя, грошей у мене немає, є всього лише якихось вісім геллерів.

Але кравець сказав:

— Ні, гроші в тебе є, діставай хутчій, – і накинувся на нього і бив його так довго, що той був уже ледве живий.

   Ось зібрався єврей помирати, і мовив він своє передсмертне слово:

— Сонце ясне всю правду відкриє, – з цим і помер.

   Кравець кинувся ритися у нього в кишенях, гроші шукати, і знайшов всього не більше восьми геллерів, як єврей йому і говорив. Тоді взяв його кравець і відніс в кущі, а сам відправився далі, по своєму ремеслу роботи шукати. Довго він мандрував і прийшов, нарешті, в місто, і поступив на роботу до майстра, а у того майстра була красива дочка; закохався він в неї, одружився і зажив з нею в доброму і щасливому шлюбі.

   Багато часу пройшло з тієї пори; двоє дітей вже у них було, помер тесть, померла і теща, і вели молоді господарство вже самі. Раз, уранці, сидів чоловік на своєму кравецькому столі біля віконця; принесла дружина йому каву, налив він її в блюдце і зібрався вже було пити, а тут сонце засяяло на блюдце, і блиснули по стіні сонячні зайчики. Подивився кравець і каже:

— От би й хотілося сонцю ясному всю правду відкрити, та не може воно.

А дружина йому і каже:

— Чоловіче, що ти хочеш цим сказати?

І відповів кравець:

— Ні, про це сказати тобі я не смію.

Але стала вона його просити:

— Якщо ти мене любиш, то повинен мені сказати. – І дала вона йому обіцянку, що ніхто про це не дізнається, і не давала йому спокою.

   І розповів він їй, що багато років тому мандрував він, обірваний та без грошей, і вбив одного єврея, а єврей той помираючи сказав йому такі слова: "Сонце ясне всю правду відкриє." І хотіло б сонцю всю правду відкрити, от і на стіні заблищало і зайчиків сонячних пустило, а все ж зробити воно нічого не змогло. Потім став він просити її, щоб нікому вона про те не говорила, а то погано йому доведеться; і вона йому пообіцяла. Але коли сів він за роботу, пішла вона до своєї куми і все їй розповіла, взявши з неї слово нікому про те не розповідати. Але не минуло й трьох днів, як знало вже про це все місто, і віддали кравця на суд і присудили його стратити.

Так сонце ясне всю правду відкрило.