Стара жебрачка

   Жила – була одного разу бабуся – жебрачка. Ти бачив, мабуть, як ходили бабці та милостиню просили?

   Так ось ця жінка теж милостиню збирала, і коли їй що – небудь подавали, вона говорила:

— Хай вам Господь за це помагає.

   Підійшла раз жебрачка до дверей одного будинку, а стояв там хлопець, був він на вигляд лагідний, але великий шахрай, він грівся в той час біля каміну. Ось і каже хлопець ласкаво бідній бабусі – жебрачці, що стояла біля дверей, тремтячи від холоду:

— Ви, бабусю, підійдіть та погрійтеся.

   Підійшла баба до каміна, та занадто близько, і загорілося на ній старий одяг, але вона того не помітила. А хлопець поруч стояв і бачив це. Повинен же він був його загасити? Правда ж, що він повинен був його загасити? Навіть якби не було в будинку води, йому слід було б всі свої сльози виплакати, щоб потекли вони двома струмками і загасили вогонь.