Відчіски

   Жила одного разу дівчина, була вона красуня, проте лінива і недбайлива. Коли їй треба було прясти пряжу, вона сердилась, якщо їй попадався якийсь маленький вузлик на лляній пряжі, вона виривала цілий пучок прядива, кидала його додолу, немов непотріб якийсь.

   Була у неї служниця, та була роботяща, – підбере вона викинутий льон, очистить його, попряде його тонко та так майстерно; і ось виткала вона собі з таких відчісок гарне плаття. А сватався за ледачу дівчину один хлопець, і повинні були святкувати весілля. Ввечері напередодні весілля весело танцювала старанна дівчина у своєму красивому платті, а наречена і каже:

Як танцювати не соромно їй,

Адже відчіски на ній!

   Почув це молодий і питає наречену, що вона цим хоче сказати. І розповіла вона нареченому, що на тій он дівчині все плаття виткане з лляної пряжі, яку вона викидала. Як почув це наречений, зрозумів, що вона нероба, а та, бідна дівчина, роботяща, – кинув свою наречену, підійшов до тієї і вибрав її собі в дружини.