Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Злодій і його вчитель

Злодій і його вчитель

   Зібрався Ян віддати сина свого ремесла навчатися; пішов до церкви і став Богу молитися, щоб дізнатися, що синові буде корисніше всього. А стояв біля вівтаря паламар і каже:

— Крадіжка, злодійство!

   Вернувся Ян до свого сина і оголосив, що той повинен злодійству навчатися, що це сказав йому сам Господь Бог. І пішов він зі своїм сином шукати таку людину, яка красти вміє. Йшли вони довго і зайшли, нарешті, в глухий і дрімучий ліс, бачать – стоїть там маленька хатинка, і сидить у тій хатинці стара – престара жінка. Ян їй і каже:

— Чи не знаєш ти таку людину, що красти вміє?

— Цій справі можна і тут добре навчитися, – відповіла стара, – син мій на по цьому великий майстер.

   Ось і питає він у сина баби, чи добре той злодійство знає. Каже злодійських справ майстер:

— Твого сина я навчу як слід; прийдеш сюди через рік, і якщо сина свого впізнаєш, то й грошей за науку я з тебе не візьму, а не впізнаєш, то повинен ти будеш заплатити мені двісті талерів.

   Повернувся батько додому, а син став чаклунства та злодійству навчатися. Минув рік, і відправився батько до майстра, та по дорозі зажурився, не знаючи, чи зможе сина свого впізнати. Іде він, зажурений, раптом назустріч йому маленький чоловічок. І запитує його:

— Послухай, ти чого це зажурився?

— Ох, – відповів Ян, – рік тому віддав я свого сина до злодійського майстра в учні, звелів він мені рік потому прийти до нього знову, і якщо сина свого я не впізнаю, то повинен буду сплатити йому двісті талерів, а якщо впізнаю, то і платити нічого не доведеться, – от мені і страшно, що я його не впізнаю, а де мені тоді грошей стільки взяти?

І сказав йому чоловічок:

— Ти повинен взяти з собою кошик з хлібом і стати під димар; побачиш там на жердині клітку, і вигляне звідти пташка, це і буде твій син.

   Пішов Ян туди, поставив кошик з чорним хлібом перед кліткою, – вилетіла з неї пташка і дивиться на хліб.

— Гей, синку, ти тут? – Запитує батько.

   Зрадів син, що батька свого побачив. Але злодійський майстер каже:

— Це сам чорт тебе надоумив, а то як би ти свого сина впізнав?

— Батько, нам треба звідси мерщій іти, – сказав юнак.

   І відправився батько зі своїм сином додому. Раптом їде по дорозі їм назустріч карета, і каже син до свого батька:

— Стану я великим хортом, і ви зможете на мені заробити чимало грошей.

Висовується з карети пан:

— А не продасте ви мені цю собаку?

— Що ж, продам, – відповів батько.

— А скільки ви грошей за неї хочете?

— Тридцять талерів.

— Це занадто багато, але пес, видно, дуже породистий, я згоден.

   Забрав пан пса в карету, але тільки трохи від'їхав, а пес як вискочить з неї через віконце і вмить обернувся юнаком і знову опинився біля свого батька. І пішли вони разом додому. А був на інший день в сусідньому селі ярмарок, ось хлопець і каже своєму батькові:

— А тепер обернуся я красивим конем, а ви мене продасте. Але перш ніж продати, ви повинні зняти з мене вуздечку; а то не зможу я стати знову людиною.

   Вивів батько коня на ярмарок, але прийшов туди і злодійський майстер і купив коня за сто талерів, а батько й забув зняти з нього вуздечку. Ось повів злодій коня додому і поставив його в стайню. Увійшла туди працівниця, а кінь їй каже:

— Зніміть з мене вуздечку, зніміть з мене вуздечку!

Служанка здивувалася:

— Е-е, та ти і говорити вмієш!

   Підійшла вона до коня, зняла з нього вуздечку, і обернувся кінь горобцем, вилетів у двері; а злодій теж горобцем обернувся і полетів слідом за ним. Ось злетілися вони, стали битися, і злодій програв; кинувся він тоді у воду і обернувся рибою. А хлопець теж рибою обернувся, наздогнав його, і стали вони битися, і майстер знову програв. Обернувся тоді злодій півнем, а хлопець – лисицею та й відкусив голову півню, так от і загинув злодійський  майстер і лежить там і понині.

Навчив на свою голову юнака!

Додати коментар