Як птахи гуртом орали

   Це скоїлось давно-давно, ще як скоро утворився світ. А тоді на землі почали з'являтися різні рослини, ліси; вода то й давно вже була, і тварини були вже, а чоловіка, як то кажуть, бог ще не зробив.

   От тварини і почали самі господарювати на землі. Злізлись вони в одно місце, всі до гурту і почали розмовляти, як жити їм у світі і що їсти.

От виступив на цім зібранні журавель та й каже:

— Ось я вам розкажу, як ми будемо господарювати. Перше всього,— сказав журавель ведмедю,— піди у цей маленький лісок, який тільки ще почав рости, і зломиш величезну криву гілляку і принесеш сюди.

За кілька хвилин це було зроблено.

   А другим сказав журавель птицям — перепелиці, деркачу (тому деркачу, що по болотах літає) і орлиці, які все-таки знають більше в господарстві: «Буде вам робота. Тепер виберіть з себе найздоровіших тварин, які могли б тягти рало». Це так сказав журавель.

Усе це було зроблено.

   Поробили з лика упряж і вирушили в поле орати. Запряглось, правда, тварин пар двадцять. Але не треба забувати й того, що між ними були не всі згожі, а були й вороги проти цього. От ці вороги нарадилися встати темної ночі і пішли й побили кілки там, де мається орати; тільки так побили низько кілки, що й незамітно.

   Повставали господарі рано і вирушили у поле орати. Старший господар — журавель — вийшов з свого гнізда та й каже:

— Тепер назначимо, хто буде воли вести і хто буде борозну рівно одводить і так далі. Перепелиця буде поводарем, щоб рівну борозну провести. Деркач буде погоничем першим при перепілці, а орлиця буде підганяти задні пари при ралі. А я сам буду плугатарем.

І всі стали тоді до роботи, як журавель сказав.

   Як видно, тоді була земля тверда і зарощена. Закректали всі до роботи, аж рало тріщить.

   От перепелиця прямує, рівну борозну веде. І дійшла перепелиця до першого кілка, що вночі вороги позабивали, та й стала кричати: «Тут пеньок! Тут пеньок! Тут пеньок!» А деркач як стояв недалеко від перепелиці, то й питає: «Де-де? Де-де! Де-де?» А орлиця, що була коло задніх тварин, то спиняє: «Тпр! Тпр! Тпру!» А журавель — господар, плугатар — цього не второпав, що там діється впереді, та як розсердиться, як крикне:

— Турли! Турли!..

   Ех, ті бідолашні тварини як захватять рало, як зачепляться за пеньок — так і розламали те рало!.. І хто куди попав почав тікати.

Отак орали землю перші орачі.

One Response to “Як птахи гуртом орали”