Як солдат сповідався

   Прийшов один солдат до попа. Входить він до кухні, дивиться: а там вариться шматок солонини в горосі. Солдат швиденько до кастрюлі та й витягнув солонину. Відтак пішов до покою, дивиться, а там лежить хутро із вовків. Він бере хутро на плечі та й уже хоче втікати. Але дивиться, а коло святого Миколая на клинку — шапочка. Зняв ще й шапочку та й утік. Але на дорозі подумав собі так: «Дуже я попа спониважив і обікрав, то треба піти до сповіді». І пішов солдат до церкви.

Як прийшов до церкви, вкляк перед попом. А піп йому каже:

— Які гріхи сотворив, чоловіче?

— Скажу вам по правді, що я такі гріхи сотворив: вийняв з попового гороху свиню.

— А то добре, — каже піп, — то так належиться. Ну, а далі що сотворив?

— Я відігнав від попа вовків.

— І то добре, — каже піп. — То так належиться, аби ближнього порятувати. А далі що согрішив?

— Перед святим Миколаєм зняв шапочку.

— Ну, і то добре, бо так належить.

   А солдат, коли сповідався, то витяг у попа з кишені чотири рублі і табакерку. Піп каже:

— Ну, може, іще маєш які гріхи?

— Ні, я вже не пам'ятаю більше жодних гріхів.

— А може, ти маєш який гріх, то встидаєшся казати. Я ні­кому не скажу, не бійся! Ми такий маємо приказ: якби кот­рий піп розкрив чужі гріхи, то би йому язик урізали.

   І дав піп солдатові розгрішення, а солдат дав по­пу рубля за сповідь і став на службу божу.

   Вже після святого причастя піп мацає в кишені за табакеркою, а табакерки нема. Він зараз скричав на солдата і показує пальцями попід ніс, що потребує табаки зажити. А солдат виставив язик і ніби пальцем ріже та й каже: «Ні! Ні! Бо втнуть язик». Більше піп нічого не впоминав, лиш пошукав у кишені де були рублі та й табакерка, а тепер уже нема, лиш той рубель, що солдат дав за сповідь.

   Прийшов піп з церкви додому, а жінка почала йому казати, що пропала солонина і хутро з вовків і шапочка перед святого Миколая. А піп каже:

— Цить жінко, я вже знаю, котрий забрав, він мене і в церкві обікрав, а тепер мовчи, бо він уже висповідався.

2 Responses to “Як солдат сповідався”