Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Як солдат царя обдурив

Як солдат царя обдурив

   Це було тоді, коли в солдатах служили по 25 років. Один солдат прослужив 25 років в армії, і не довелося йому побачити царя. І він вирішив, що б там не було, побачити царя, і пішов прямо до цар­ського палацу. Вартові, що стояли там, не пропуска­ють його, але він свариться і все ж намагається про­йти до царя.

   В цей час цар гуляв у вільному одязі по дворі і, по­бачивши, що якийсь солдат з вартовим сперечається, наказав:

— Пустіть його в двір! — Потім запитав солдата: — Чого ти хочеш?

— Нічого я не хочу, — відповів солдат, — лише по­бачити царя.

   Цар сказав, що зараз вийде, і пішов переодягатись у царську одежу, а коли вийшов, запитав солдата:

— Чого ти хочеш, служивий?

Солдат йому відповів:

— Служив я двадцять п'ять років і не бачив вас.

— Так, — промовив цар, — то чим би я тебе наго­родив? Може, тобі щось подарити за твою службу?..

— Ні! Нічого не хочу. Якщо царська ласка, пода­руйте мені стару кульбаку від сідла.

— Що ж ти з нею робити будеш? — здивувався цар. — Краще я тобі дам нове сідло.

— Ні, нічого не хочу, дайте лише мені стару куль­баку, — прохав солдат.

Цар засміявся і сказав своєму слузі:

— Біжи, знайди де-небудь і видай цьому служиво­му стару кульбаку.

— Коли ви вже даруєте мені цю кульбаку, то дайте мені і документ такий, що це саме ви мені її подварили.

   Цар швидко написав, що дійсно стара кульбака подарована ним цьому служивому і печатку царську поставив.

   Подякував солдат цареві і пішов. А як вийшов у поле, закинув стару кульбаку у бур'ян, а документ за­ховав глибше в кишеню і пішов у той край, де був великий маєток одного графа під назвою Стара Кульбака.

   З цим царським документом солдат вигнав графа з маєтку і зостався там жити.

Небагато часу пройшло, як граф написав цареві:

   «Ваше величество! Что я вам сделал, чем провинился перед вами? Я остался без хозяйства, а вы им наградили солдата».

   Цар зрозумів, що солдат його обдурив, що він ви­дав документ не на стару кульбаку від сідла, а на маєток графа під такою назвою.

   Довго думав цар і вирішив таке: зібравши великий бал, запросити на нього своїх гостей і цього хитрого солдата, і тут відібрати в нього документ, і поверну­ти маєток графові.

   Встановили порядок проведення балу такий: хто п'є до кого чарку, той мусить ударити ложкою його, а коли кому прийдеться пити і бити царя по лобі, той мусив уже попрощатися з своїми маєтками.

   Слуги розсадили за столом так, що солдатові прийшлося пити до царя, і це значило — позбутися своїх маєтків. Солдат пустився на хитрощі. Став розповідати всім присутнім одну пригоду, яка нібито була в його житті:

— Одного разу я їхав з батьком до млина, але на дорозі мені трапилась калюжа, через яку не можна ніяк переїхати, а коли переїжджати, то треба позбу­тися коней. Коли об'їхати цю калюжу, то треба на­бавити дороги в два рази більше. Ну, що мені було краще зробити? Чи їхати через калюжу і занапасти­ти коні, чи об'їхати калюжу в два рази дальше? — за­питав солдат.

Всі відповіли, що краще об'їхати, хоч і дальше, ніж позбутись коней.

Цар також погодився, що краще об'їхати дальше…

— Ну, то коли краще об'їхати калюжу, то й тут мені краще обминути царя й пити до другого. — І він, проминувши царя, вдарив по лобі другого і випив до нього.

Так солдат обдурив царя і панів.

Додати коментар