Як соловейко чоловіка розуму навчив

   Один чоловік піймав соловейка і хотів його з'їсти. Але птах каже до нього:

— Ні, ти мною не наїшся, чоловіче; краще відпусти мене, і я тебе навчу трьох речей, які тобі у великій пригоді стануть.

Той чоловік втішився і пообіцяв відпустити, якщо той добре скаже.

І каже соловейко:

— Ніде того не їж, що не годиться. Ніде того не шкодуй, чого вже не можна повернути. Ніколи речам неподобним не вір.

Почувши це, чоловік пустив соловейка.

   А соловейко хотів довідатись, чи навчився той чоловік його поради. Полетів угору і каже до нього:

— О-о-о! Не добре зробив, що мене випустив! Якби ти знав, який я скарб у собі маю, ніколи не відпустив би мене! Бо в мене є дорога і велика перлина; якби ти її дістав, зараз би багачем зробився.

   Почувши те, чоловік дуже засмутився, підскочив угору до соловейка і просив, щоб він повернувся до нього.

Тоді соловейко каже:

— Тепер я зрозумів, що ти дурний чоловік. Все, що я тебе вчив, пішло марно. І шкодуєш за тим, що вже не може повернутись. Неподобній речі ти повірив! Дивися, який я маленький. Де ж у мені може вміститися велика перлина?!

Та й полетів собі.