Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon А що в портфелі

А ЩО В ПОРФЕЛІ?

Що таке надворі сталось?
Що за крики? Що за галас?
— Бий! Дава-ай!
— Гати, мазило!
— Ти куди?!
— Суддю — на мило!.

 

Зрозуміло: там — футбол,
і комусь забили гол..

 

Два портфелі, як і слід,
штанги замінили.
На воротах — мій сусід,
воротар умілий.
Знов — прохід!
Ось-ось заб'є!.. 
Штанга!
Ех, невдало…

 

І з портфеля все як є
геть повипадало!

 

Нумо, глянемо, що в ньому,
поки йде завзята гра,
бо ж портфель, усім відомо,—
є обличчям школяра!..

 

***
Ось — книжки. Та що це з ними?!
Чом вони у плямах синіх,
пошматовані, брудні?
Страшно глянути на них!

 

Подивіться на сторінку —
не сторінка, а «картинка»,
помальована така!
А обкладинки — ну й горе! —
ніби побували вчора
в людожерових руках!

 

Ще й написано, послухай:
«Xто зачепить — дам у вухо!»
Тільки підпису нема…
Ні, ось нижче: «Я, Кучма!..»

 

***
Ось — якийсь папір в лінійку,
а на нім — товстенна двійка.

 

Що ж воно? Пробачить прошу!
Виявляється, це — зошит.
Але дивний він такий,
мов іде у ньому бій!..

 

Буква з буквою зчепились —
аж гуде навкруг земля:
і штовхаються щосили,
і вилазять на поля!

 

В — волає,
Г — горлає,
Л — на дві ноги кульгає,
О — як бублик,
П — як пилка!..
Що не слово — то помилка,
а буває — навіть дві!..
Аж гуде у голові…

 

Ось, наприклад, прочитайте:
«Мошеністом робеть тато…»
Ні, читать — не варто більше!
Адже далі — буде гірше…

 

***
Ось — щоденник. Що за диво?
Та невже — Кучми Юрка?!
І впізнати неможливо —
чистота у нім така.

 

Розгортаємо сторінку.
Гляньте:
чиста, мов сльоза.
Де поділися оцінки?
їх, напевне, кіт злизав…

 

Ну звичайно! Придивіться:
онде — слід від одиниці,
нижче — двійку стерто вправно…
Ну, нарешті я узнав,
чом і чистим, і охайним
у Кучми щоденник став!

 

***
Ось — дрібніші речі далі:
ручка й гумка у пеналі,
два обдертих олівці
та чотири камінці.

 

А навіщо камінці?
Щоб ганяти горобців
чи жбурляти нишком-тишком
у якусь бездомну кішку.
Ну а це… 
Невже — шкарпетка?!
Так, звичайно, це — вона!
А чому вона в портфелі —
то Юрко і сам не зна…

 

***
Ось який портфель незвичний
у знайомого мого.
Отаке його обличчя –
і не бачити б його!

 

Що ж, гадаю, всім вам ясно,
інших слів тепер нема:
нечепура та ледащо
ось він хто, Юрко Кучма!

Додати коментар