ПОДЕРТИЙ КОЖУШОК

В терню зайчик скакав, 

Кожушину розірвав: 

Йде лисичку просити 

Кожушину зашити.

"Ой, лисичко, серденько, 

Заший кожух скоренько!" 

"Десь ходив, нащось дер? 

Ходи в дранті тепер!"

Плаче зайчик сльозами, 

"Як я піду до мами? 

Позич, кумо, хоч ниток, 

Сам зашию кожушок.

Будуть мама карати, 

Вже не пустять гуляти, 

Бо ся дуже обдер, 

Що ж учиню тепер?"

А лисичка: "Га-га-га! 

В мене пряжа дорога, 

В тебе тайстра порожня, 

Так, зайчику, не можна…

Не дам ниток без грошей, 

Легінику хороший. 

Десь ходив, нащось дер? 

Ходи в дранті тепер!"

Прийшов зайчик до мами, 

Сплесла мама руками: 

Що ти вчинив, маленький, 

Пропав  кожух новенький!

"Мамко, любко, не бийте, 

Кожушину зашийте… 

Бо ся дуже обдер, 

Що ж учиню тепер?"

Мама синка не била, 

Кожушину зашила: 

"По тернині не ходи, 

Кожушину не дери!"

"Вже не піду ніколи, 

Бо тернина поколе!" 

Зайчик очка обтер 

І знов скаче тепер.