ПОМАЗОК

* * * * * 

Невисока в нас полиця,

На полицю влізла киця,

Побачила помазок,

Взяла його за чубок.

Стала всюди ним крутити,

На всі сторони котити,

Закотила хтозна-де,

Не знайти його ніде.

* * * * * 

Помазка дідусь шукає:

Тут немає, там немає.

Став уже дідусь журитись –

Нічим буде поголитись.

Де то його відшукати –

Чей же сам не втік із хати?!

* * * * * 

Ой утік, ой побіг

Із полиці під поріг,

Від порога аж під плотик.

Взяла киця його в ротик –

І ну його микати,

І ну його смикати:

Закинула між дрова –

Там упав і пропав…

* * * * * 

По дрова дідусь пішов

Помазочок там знайшов.

Він обсмиканий, обтертий,

Від щетини геть обдертий,

Виб`єм кицю по хвості

За ці витівки пусті!

* * * * * 

Дідо прутика шукає,

Юрчик діда, знай, прохає:

 – Ой дідусю, дідусю,

Не бий мою котусю,

Не бий мою кицю-мицю,

Більш не влізе на полицю!

* * * * * 

Юрчик кицю прикликає

І наказує-навчає:

 – Кицю-мицю, добре слухай,

Що не твоє, то не рухай:

Ні квачів, ні помазків,

Ані Юркових м`ячів,

Ані дядькових шнурочків,

Ані тітчиних клубочків…

Не розкидуй олівців,

Не розкидуй папірців,

Не вистрибуй з кута в кут,

Бо в роботу піде прут!

* * * * * 

Киця-миця слухає,

Вусиками рухає,

В очі Юрка споглядає,

Мов порадоньки питає:

  – Скажи, Юрцю, як гратися,

Щоб з прутиком не знатися?

Бо я киця жвавенька,

Бавитися раденька!

Юрчик вирішив цю справу,

Враз придумавши забаву:

Всилив гудзик він на нитку –

Лови,кицю,мишку-спритку!

Так бавились без пригоди,

Не зробили ніде шкоди.

А відтак до столу сіли

І вечерю смачно з`їли.

Киця-миця з Юрчиком

Їли кашу з молоком.