РОЗМОВА ПРО СОНЦЕ

Дитина: 

– Скажи мені, мати, 

Де йде сонце спати?

Мати:

–  За високу гору, 

В  золоту комору.

Дитина: 

– А хто йому стелить 

На білій постелі?

Мати:

– Зіронька вечірня, 

Гарна, як царівна.

Дитина: 

– Хто ж його колише 

Усе тихше й тихше?

Мати:

– Соловей піснями, 

Тиха нічка снами.

Дитина: 

– А які сни має, 

Коли засинає?

Мати: 

– Сняться йому квіти, 

Що вдень для них світить.

Дитина: 

– А хто його збудить, 

Як світати буде?

Мати: 

– Пташечки веселі 

Збудять із постелі.

Дитина: 

– А на що, як встане, 

То найперше погляне?

Мати: 

– На дітей, серденько, 

Чи встають раненько.