СОН ГАННУСІ

Вже Миколай на одвірку…

– Дайте, дайте мені зірку,

             ту малесеньку!

Святий злинув ген на гірку,

Зірвав з неба одну  зірку,

               ту  срібненьку.

А я її за пазуху,

йду по сніжку, білім пуху:

                      – тут, тут зірка.

Та гляджу на зірку нишком

Моя зірка – ой, ой лишко, 

                  дрібні сльози ллє:

– Пощо мене держиш в себе

таж на яснім чистім небі

                        я світила всім!?

Я злетіла знов на гірку

і вчепила сяну зірку,

                       нехай світить всім!