ДЕСЯТЬ ЯБЛУЧОК
Ми з дідом коло яблуньок
Ходили день при дні.
І вже поспіли яблучка
Солодкі, запашні.

От якось десять малюків
Повз нас до лісу йшли
І в ручках десять козубків
Усі вони несли.

Сказав дідусь: – Онучку мій,
Поклич-но їх сюди,
Візьми ці десять яблучок
Та всім і поклади!

Ну, я й поклав, як дід сказав,
Зосталось в мене три…
– Що ж ти зробив?
Не наділив
Когось із дітвори?

– Було в них десять козубків,
А я ж поклав у СІМ!..
Ти так сказав 
І я не знав,
Що треба класти ВСІМ!

повернутися до: Вірші Наталі Забілої⇒