ГОРОБЧИК І КОТИК

Горобчик-Молодчик сидів на дубку, 

А Котик-Воркотик лежав в холодку. 

Ось Кіт за Горобчиком вгору поліз, 
А той як побачив, то й пурхнув униз! 

Коли ж і Воркотик додолу стрибнув, 
Горобчик-Молодчик угору майнув! 

Образився Кіт на Горобчика вкрай, 
А той йому каже: —Ану лиш, впіймай! 

Горобчик-Молодчик злетів на паркан, 
А Котик за ним, та й упав у Бур’ян! 

Горобчик на сміх бідолаху підняв, 
А Котик-Воркотик сказав йому: — Няв!

повернутися до: Вірші Наталі Забілої⇒