
Ленінград
ЛЕНІНГРАД
Ось послухай: це було не нині,
а багато літ тому назад
в славнім місті нашої країни,
що тоді ще звалось — Петроград.
Вся країна виром рокотала,
над землею сходила зоря:
ще весною, в березні, повстало
робітництво — й скинуло царя.
Та замість царя — капіталісти,
щоб створити власний стрій та лад,
захопили владу в славнім місті,
що тоді ще звалось — Петроград.
Осінь… Жовтень…
В запалі шаленім
гнів народу ятрився й зростав.
І тоді сказав великий Ленін:
— Вже терпіти годі! Час настав!
В місті ніч — напружена, сувора
і непевний спокій кам'яниць…
Раптом — постріл з крейсера «Аврора»,
наче грізний спалах блискавиць!
Йшли матроси сміливо й завзято,
і солдати йшли — фронтовики…
Для трудящих владу здобувати,
як один, ішли робітники.
І тоді постала урочисто
Робітнича влада — влада Рад
вперше в світі —
в тому славнім місті,
що тоді ще звалось — Петроград!
Ще буяли бурі незчисленні…
У невтомній праці та боях
вів народ великий мудрий Ленін,
у майбутнє вказуючи шлях.
І в той день, як Леніна не стало,
засмутилась вся Країна Рад…
І тоді робітники назвали
те славетне місто — ЛЕНІНГРАД!
А сьогодні в сонячнім параді
ми співаєм Жовтневі привіт.
Нині свято —
бо Радянській владі
п'ятдесят минуло славних літ!
П'ятдесят —
з тих пір, як непоборну
і повік незламну владу Рад,
наче громом, пострілом з «Аврори»
провістив на Всесвіт
Ленінград!