З глибоких свердловин
З ГЛИБОКИХ СВЕРДЛОВИН
Он чорні вишки вдалині! —
Напевно, ще не знав ти,
що під землею, в глибині,
стоять озера нафти?
Із глибочезних свердловин
ту нафту здобувають,
і гас звичайний, і бензин
із неї виробляють.
Машина мчиться легкова,
літак гуркоче срібний,
комбайн виходить на жнива, —
їм всім пальне потрібне.
А може, бачив ти хоч раз
і власними очима,
як наливають в лампу гас
чи заправляють примус?
Тож знай, що рідину таку
для нашої користі
з землі дістали — чи в Баку,
азербайджанськім місті,
а чи в Сибіру, в Фергані,
чи в нас на Україні…
В радянській нашій, стороні
є досить нафти нині!
У довгі труби ось її
качає смок потужний,
і нафта йде в чужі краї —
нафтопроводом «Дружба».
Ми не дивуємось, що в нас,
либонь, у кожнім домі,
є в кухні та у ванній газ,
і всі ми з ним знайомі.
Відкриєш кран, тернеш сірник
і газ почне горіти.
На цьому газі кожен звик
варити й воду гріти.
А був недавно газ у нас
лиш де-не-де, та й мало, —
от хоч би в Києві — в той час
ми газ з Дашави мали.
Але розвідникам землі
тепер знайти вдалося
запаси газу немалі,
де й не гадали досі!..
Було собі таке село,
що зветься Шебелинка.
Не видатне нічим було,
і раптом — ну й дивинка! —
дізнались вчені люди враз,
що тут ми скарб здобудем:
метан, бутан — природний газ,
такий потрібний людям!
В Донбас, до Харкова й Москви
іде він без зупинки…
І всі, напевно, чули ви
про газ із Шебелинки.
