ЗА РІДНУ КРАЇНУ!

Навколо нас — широкий світ.

У нас є всюди друзі.

Трудящі люди шлють привіт

Радянському Союзу.

Та ні на мить не забувай,

що й вороги є зовні:

вони на наш радянський край,

мов звірі, злоби повні.

Грозять війною нам весь час,

а ми війни не хочем!

Ми знаєм, що колись на нас

напали серед ночі

і почали палить, вбивать,

топтати наші ниви,

вогнем і кров'ю заливать

радянський край щасливий.

Та хто ж віддасть свій рідний край

убивцям на поталу?!

На бій проти фашистських зграй

сини Вітчизни встали.

І всі побачили тоді,

що в час війни страшної

герої, вславлені в труді,

на фронті — теж герої.

До всіх народів і племен

їм слава путь простеле.

Ми не забудемо імен

Матросова, Гастелло,

і краснодонців-юнаків,

і партизанку Зою, —

їх смерть була для ворогів

погубною грозою…

Чиї б серця забуть змогли

тих, що в тяжку годину

у грізних битвах полягли

за нашу Батьківщину?!

Так, наш народ, як богатир,

пройшов крізь бурі й війни.

І щоб на світі був би мир,

щоб ми жили спокійно,

Радянська Армія стоїть

невсипно на сторожі.

Ніщо її не зломить міць!

Ніхто не переможе!

повернутися до: Вірші Наталі Забілої⇒