
Золотіють лани
ЗОЛОТІЮТЬ ЛАНИ…
Настало літо.
Йдуть жнива у нашому колгоспі, —
пора гаряча, трудова,
і дні і ночі поспіль.
Шумлять, хвилюються жита.
Поглянь лише навколо —
пшениця стигла, золота
додолу хилить колос.
І на широке поле те
заходять вже комбайни.
І ллється збіжжя золоте,
ядерне, урожайне.
Грузовики гудуть весь час,
везуть пшеницю й жито.
Багато хліба буде в нас,
багато будем жити!
Ідуть жінки й чоловіки
на працю, як на свято.
А ми збираєм колоски,
дівчатка і хлоп'ята.
І дуже радісно мені,
що й ми приносим нині
маленькі наші трудодні
на користь Батьківщині.