Чарівниця
ЧАРІВНИЦЯ
(Щорічна загадка)
До пастухів в убогім домі
Приходить з роком молодим,
Як в’ється жайворонок в полі,
Дівчина з видом чарівним.
Не в тій долині народилась,
Ніхто не знає — звідки йде,
І стежки, де б вона поділась,
Ніхто з людей тих не знайде!
При ній коханії хвилини,
У серці радість виграє,
Край ясновидої дівчини
Сама відрадість устає!
Несе дівчина овоч, квіти,
Що в іншім виросли краю.
В яснішім, щасливішім світі
Вони знайшли красу свою.
Своїми ж красними дарами
Всіх наділя дівчина та —
Юнак чи старець ветхий — днями
З дарунком в хату поверта.
* * *
Хто ж чарівниця тая мила,
Для всіх привітная така,
Що всіх людей тих наділила
Її ласкавая рука?
Не хочу мучити вас, діти,
Навіщо нудитися вам!
Не буду довго я таїти,
Відгадку зараз вам подам:
Та чарівливая дівчина —
То то ж прекрасная весна!
Прийшла та милая година —
І зацвіла краса рясна.
Як стало сонечко світити,
Як огріва около все!
Дитя мале зриває квіти,
Бабуся зіллячко несе…

Забуркотіла грізно Осінь:
-хто тут найстарша є сестра?
Весна насупилась потроху
і тихо так відповіла:
– як би я скинула кайдани
що ти на мене одягла,
це ж треба; щоб сестра молодша
всі квіти рахувати запрягла.
Як би не я то не було б тих чарів
які ти бачиш в монітор,
і неосвіченій, сестрі молодшій,
щоб квіти всі підрахувати,
запропоную я – калькулятор.
Загадки від Вогнеборця?