Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Дітвора

ДІТВОРА

Бігла Галя по водичку

Через перелаз

Та новесеньку спідничку

Порвала в той час!

 

Зустріва її Орися:

— Ой, яка біда!

Бач — зі мною не сварися!

Де ж твоя вода?

 

Дома битиме ще мати!

Втіха хоч куди!

Ба, вже й сльози розпустила!..

— Годі, схаменись! —

 

Мовить Галя.— Сестро мила,

Подруго, дивись,

Як я плачу та журюся!

Годі, не глузуй!

 

Я з тобою помирюся,

А ти помандруй

У село, моїй бабусі

Все ти розкажи,

Все… Що матері боюся,

Все! Біжи ж, біжи!

 

В нас бабуся, бач, заможна,

Дасть шагів із п’ять,

А мені самій не можна.

Отже, я стоять

Тут, Орисю мила, буду.

Ти ж мене прости!

Вік того я не забуду!

 

Часом заплести

Або що потрібно буде — я допоможу.

Поміж себе й старі люди

Сваряться…— Біжу! —

Одказала їй Орися.

 

І як вітерець

Полетіла.— Не журися!..—

А який кінець

Був — то можна догадаться:

Буде гоже все

У тих діток, що бояться

Сварки, бо несе

 

Тая сварка всяке лихо!..

Треба так робить,

Щоб без сварки любо й тихо

Діткам в світі жить!

 

повернутися до: Вірші Олени Пчілки⇒

Додати коментар