Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Котик та кухар

КОТИК ТА КУХАР

Якось-то кухар знакомитий,

Обід зваривши смаковитий,

Побіг близенько у крамничку,

Либонь,купить якусь дрібничку.

 

А може,й чарочку смикнуть

(Любив часами він черкнуть!).

А при своїй всілякій справі

Покинув котика на лаві,—

 

Либонь на теє, щоб стеріг.

А котик зараз і побіг

Та плиг на діл,

Після на стільчик та на стіл;

 

Сюди-туди він там метнувсь,

Аж поки м’ясива дочувсь…

Вернувся кухар за хвилину —

І бачить він таку картину:

 

Котусь коханий примостивсь,

Голівкою на бік схиливсь

І гарненько курча вминає

(Крильця одного вже немає!)…

 

Тут кухар наш почав гукать,

Котові дорікать:

— А, харцизяко ти, злодюго!

Ах, капосний же ти котюго!

 

Ну як же можна так робить,

Так по-злодійському чинить?

Та я ж на тебе так звірявсь,—

А ти мерщій на стіл забравсь,

 

Потяг курчатко щонайкраще!

Ах, безсоромцю, ах, ледащо! —

Тож кухар наш так дорікає,

А котик слуха та вминає…

 

Поки ж то кухар все довів,

То котик геть курчатко з'їв!..

Гай-гай! Було ж не тратить слова,—

Потрібна тут була не мова!

Узяв би котика за хвіст

Та й скинув швидше на поміст!

 

повернутися до: Вірші Олени Пчілки⇒

Додати коментар