Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Маленький вітрячок

МАЛЕНЬКИЙ ВІТРЯЧОК

Маленький вітрячок,

Увесь мов з кулачок,

Помаленьку собі молов

І житечко, й пшеницю,

І всякую пашницю —

Хто з чим би не прийшов.

 

А біля його близько,

На березі там низько,

Великий млин стояв:

О, той роботу іншу мав!

Чи був він паровий,

Або з турбіною — новий,

 

А тільки млива мав то так!

Було завізно,— боже як!

Щодня підвод із зерном сила

Край його дожидало,

По одній не бувало!

І борошна з нього возила

 

Немало тая залізниця,

Та паровая чарівниця

По всіх світах!

Величний страх —

Був млин отой. Одного ж дня

До вітрячка він Мову зняв:

 

— Ну, братику-вітряче,

Життя твоє собаче!

Мізернеє! Крильцятами махаєш…

Ну що собі за втіху маєш

З таким життям?..

 

— Я знаю сам,—

Одказує на теє вітрячок,—

Що я малий, як робачок…

Та що ж! Усякому своє!

Твоя робота бучна — та й моє

Те працювання не даремне:

 

Дрібне воно, та тільки ревне!

За працю ж ту подяку, певне,

Складає бідний люд мені

За те, що я служу йому,

Як братові свойму,

Дарма, що силоньки дрібні!

 

До тебе доступу йому нема,

А я і клуночок прийму, дарма!

Є й люди (мовби вітрячки оті),

Що роблять ділечко в житті

Хоч тихо, помаленько,

Не дивлячись на значного сусіда

І не шукаючи бучного сліду!

 

повернутися до: Вірші Олени Пчілки⇒

Додати коментар