Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Микола й Лиска

МИКОЛА Й ЛИСКА

У нас Микола є, хлопчина,

Отам в селі його хатина.

Була собі в його й собачка,

Тихенька Лиска неборачка.

 

Така-то вже вдалась плохенька,

Лагідна та смирненька.

Микола вдачу тую знав

І Лиску часто дратував.

 

Бо все вона терпіла

(Терпіти, бач, уміла!),

Микола вломить калача

Або смачного плескача

 

І маслом ще його помаже

Та Лисці здалека й покаже:

— Цю-цю! Цю-цю!.. Ось на тобі!

Бери, бери… бери собі! —

 

Голодна Лиска прибіжить,

Вертить хвостом та аж тремтить,

Шматочка ласого бажає!

Та хлопець руку одвертає,

 

А потім знов за штуку цю:

— Цю-цю! Цю-цю!

Ось на, ось на!.. Бери, бери! —

І знов спинатись догори

 

Почне голодная собачка,

Сердешна Лиска неборачка.

І знов шматочка не здобуде,

Лише свій голод більш розбуде.

 

А хлопець дивиться, сміється,

Як Лиска біля його в’ється.

Так потішався наш хлопчина,

Та сталась і йому причина!

 

Одного разу так намучив

Біднячку Лиску, так докучив

Отим дражнінням, що вона

(Якою силою, бог зна!)

 

Як кинеться вже на Миколу,

Звалила з ніг його додолу,

Штанці новенькії порвала,

До крові литку покусала

 

І той шматочок одібрала!

От вам і Лиска та плохенька!

От і наука єсть гарненька!

Що і плохого не займай,

 

Не користай з його терпіння,

Не уживай того дражніння —

Бо є , й терпінню край!

 

повернутися до: Вірші Олени Пчілки⇒

Додати коментар