Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Миша – городянка і миша – хуторянка

МИША ГОРОДЯНКА

І МИША ХУТОРЯНКА

Вийшла Мишка-городянка,

Прехорошая панянка,

Раз у поле погуляти;

А при тім хотіла взнати,

Як там інші сестри Миші,

Польовнички, серед тиші

Проживають,

Пробувають.

 

Мишка Мишку миттю взнала —

Як селянка працювала,

Колоски собі збирала.

— Помагай біг! — так гукнула

Городянка. Друга вчула,

Розпиталася і в нору

Городянку запросила

По-простому,

По-сільському.

 

Там вона, бач, наносила

Колосочків, зернят різних,

Корінців усяких пізніх;

І усім тим частувала,

Городяночку приймала,

Городянка призволялась,

Дечому то й дивувалась:

— А се що у вас такеє?

Що ж, воно собі смачнеє…

Зветься як? — І городянка

Набік голову схиляла

Та стекольце, як панянка,

До очей все притуляла.

 

Побалакали гарненько,

І, як стало вже пізненько,

Городянка швидко встала.

Але подругу новую,

Тую Мишку польовую,

І до себе запрохала.

Отже, якось у неділю,—

В свято, бачте, на дозвіллю,—

Хуторянка на часинку

Подалася до будинку.

 

Городянка виглядала,

Хорошенько привітала:

— Будь здорова, гостя ждана!

Се гаразд, моя кохана!

Бо якраз панів немає,

Панство десь собі гуляє

На банкеті.—

По сій мові у буфеті

Господиня тая Мишка,

Делікатненька корпишка,

Почала всього шукати,

Все ласеньке добувати.

 

Повела тоді сестрицю

У найкращую світлицю:

Там на килимі турецькім

Посідали наші Мишки.

І горіхом смачним, грецьким,

Погострила зубки трішки

Тая гостя польова.

 

Та хіба самі горішки?

О! Була там і халва,

І цукати, й пастила,

Хвиги-миги, марципани,—

Прямо їжа без догани!

Але тільки що розсілись

Та гарненько примостились,

Коли це дзвінок як дзенькне,

На господу всю як бренькне!

 

Слуги кинулись… І в хату,

В тую пишную палату,

Увійшли і пані, й пан,—

Так і сяяв весь жупан!

Отже, Мишки наші швидко

Повтікали, куди видко!

І сказала хуторничка:

Прощавай, моя сестричко!

Хай їй цур, оцій палаті!

Я волю у простій хаті

Простим зернятком живитись,

Ніж на всі боки дивитись —

Чи не ввійде хто, не зрушить

Та ногою не придушить!..

Будь здорова, моя любко,

Хай господь тебе боронить,

Я додому йду, голубко,—

Гам ніхто у нас не дзвонить!..

 

повернутися до: Вірші Олени Пчілки⇒

Додати коментар