Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Найкращі діти

НАЙКРАЩІ ДІТИ

В полі совонька літає,

Навдокола поглядає:

Що там видно наоколі,

В небесах та в чистім полі?

 

Ох! Орел отам ширяє,

Понад гаєм все кружляє…

«Орле сизий! — заволала,

В його совонька спитала.—

 

Що літаєш ти, кружляєш,

Що у гаю ти шукаєш?»

«Я хотів би роздивитись,

Молодими поживитись

Пташенятами якими!»

 

«Орле!.. Зглянься над моїми

Совенятами малими,

Що зостались там у гаю!

Не займай ти їх, благаю!»

Мова совоньки та мила

Хиже серце зворушила.

 

«Хай же буде так, як кажеш!

Мовить беркут.— Тільки вкажеш

Ти мені, які там діти

Єсть у тебе, щоб глядіти,

Обминуть їх». «Ох, мій боже! —

То ж тобі сказати може

Мати-совонька, звичайно,

 

Ту признаку.— От нехай-но,

Як між пташечок дрібніших

Ти побачиш найгарніших,

Щонайкращих, то ж напевне

Мої дітки!» Слово ревне

Вчув орел. І, пам’ятавши

Ту признаку, він, шукавши

Здобич там, у ряснім гаю,

 

У зеленому розмаю,

Обминав пташок хороших,

Щонайкращих діток гожих.

І поїв він — щонайгірші,

Там були, найпоганіші.

 

Отже, доленька нещасна!

Помилилась думка красна

Теї совоньки-матусі!

Плаче, бідна, в горі, в тузі:

Бо якраз оті послідки

Та були її то дітки!..

 

повернутися до: Вірші Олени Пчілки⇒

Додати коментар