Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Поет

ПОЕТ

Наш Бобко сидить поважно,

Думоньку гадає;

Аж на нього люта квочка

Раптом нападає:

 

— А ледащо! Ти чого тут

В миску заглядаєш?

То ж моїм курчаткам каша —

Ти цього не знаєш?

 

Розпустив свої тут вуха,

Аж дивитись бридко!

Не лякай діток маленьких,

Забирайся швидко!

 

— Одчепися, навіжена! —

Цуцик одмовляє,—

Я собі складаю вірші,

А вона зіпає!

 

Ти того, дурна, не знаєш:

Вірші як складати,

То поетові не можна

Думки розбивати.

 

Угамуйся, осоружна!

Цитьте й ви, писклята,

Бо якраз у мене гарна

Баєчка почата!

 

Оступилась квочка набік,

Зрозуміла діло,

Оступились і курчатка,

Дивлячись несміло.

 

Прочитавши цю розмову,

Може, інший погадав:

«Як це може буть, щоб цуцик

Вірші-баєчки складав?»

 

Отже — склав: списав гарненько,

Мало й помилок зробив,

Лиш велику чорну капку

На папері посадив.

 

Та дарма! Бо це ж буває

І не з цуциком самим.

Отже ви з нього не смійтесь,

Не пишайтесь перед ним.

 

Байка ж ось: як ваша ласка,

Можна зараз прочитать

І дізнатися, що може

Мудрий цуцик вам сказать.

 

повернутися до: Вірші Олени Пчілки⇒

Додати коментар