Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 3161 0352
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Вошка і блошка

Вошка і блошка

   Вошка і блошка жили разом, навіть пиво в одній яєчній шкаралупі варили. Та якось упала вошка в шкаралупу і обпеклася. І стала через це блошка голосно – приголосно кричати. А маленькі дверцята і питають:

— Ти чого, блошка, так розкричалася?

— Тому що вошка обпеклася.

І стали тут дверцята поскрипувати. Тут віник в кутку питає:

— Ти чого, дверцятко, так поскрипуєш?

— Та як же мені не скрипіти?

 

Обпеклися наша вошка,

Плаче наша блошка.

 

   Тут взявся віник щодуху мести. В той час по дорозі проїжджав віз і питає:

— Ти чого, віник, так метеш?

— Та як же мені не мести?

 

Обпеклися наша вошка,

Плаче наша блошка,

Поскрипують дверцята.

 

А возик і каже:

— А я тоді стану кататися, – і почав швидко – швидко кататися.

Каже тоді соломинка, повз якого котився віз:

— Чого це ти, возику, так катаєшся?

— Та як же мені не кататися?

 

Обпеклися наша вошка,

Плаче наша блошка,

Поскрипують дверцята,

Віник мете в хаті.

 

От і каже соломинка:

 Ну, а я тоді вогнем загорюся, – і почав горіти яскравим полум'ям.

А біля соломинки росло деревце. Ось воно і питає:

— Чого це ти, соломинко, загорілася?

— Та як же мені не горіти?

 

Обпеклися наша вошка,

Плаче наша блошка,

Поскрипують дверцята,

Віник мете в хаті,

Возик катається.

 

А деревце і каже:

— Ну, а я тоді стану розгойдуватися, – і почало так сильно розгойдуватися, що все листя з нього пооблітало.

   Побачила це дівчинка – йшла вона з глечиком за водою – і питає:

— Чого це ти, деревце, так розгойдуєшся?

— Та як же мені не гойдатися?

 

Обпеклися наша вошка,

Плаче наша блошка,

Поскрипують дверцята,

Віник мете в хаті,

Возик катається.

Соломинка загоряється.

 

Тоді дівчинка і каже:

— А я тоді розіб'ю свій глечик. – І розбила глечик.

Тоді заговорило джерельце, з якого бігла вода:

— Дівчинко, навіщо ти розбила глечик?

— Та як же мені не розбити свій глечик?

 

Обпеклися наша вошка,

Плаче наша блошка,

Поскрипують дверцята,

Віник мете в хаті,

Возик катається.

Соломинка загоряється.

І трясеться деревце.

 

— Ех, – сказало джерельце, – ну, а я тоді розіллюся, – і почало сильно – сильно розливатися. І все затонуло у воді: дівчинка, деревце, соломинка,возик, віник, дверцята, блошка і вошка .

Додати коментар