Їжачок та дівчинка
Їжачок та дівчинка
Жив собі у лісі маленький їжачок. Була у нього своя хатинка. Збирав він яблучка, грибочки, ягоди. Тільки було йому дуже самотньо.
От одного разу вирішив він знайти собі друзів. Вийшов він із хатинки та й пішов до лісу. Блукав їжачок дуже довго, але тільки ніхто не захотів з ним товаришувати. Лисичка сказала, що він дуже колючий. Зайчик сказав, що їжачок швидко не бігає і з ним йому буде не цікаво, а ведмідь зовсім не захотів з ним розмовляти. Розплакався їжачок та й пішов собі стежкою.
Ішов він, ішов та й дійшов до людського саду. Бачить, а там яблучок на землю багато – багато нападало. От їжачок і подумав: «Назбираю я яблучок собі додому». Тільки почав збирати, аж раптом почув тріск сухої гілки за спиною.
Коли їжачок обернувся, побачив маленьку дівчинку і дуже злякався. Але дівчинка й не збиралася кривдити його. Вона допомогла назбирати яблучок їжачкові на голочки. Він дуже зрадів і запропонував дівчинці погратися. Довго вони гралися, доки дівчинку не покликала мати. Але перед тим, як піти, дівчинка запропонувала їжачкові свою дружбу, і запросила завтра до саду погратися. Їжачок дуже зрадів і погодився.
Коли він прийшов додому, ще довго не міг заснути. Все лежав і мріяв, як завтра вони будуть бавитись.
І відтоді вони зустрічалися кожного дня і гралися в садку. Ось так наша маленька тваринка назбирала собі яблучок на зиму, а найголовніше — знайшла собі справжнього друга.
