Мишача рада

   В одній хаті помер котик. Між мишами настала велика радість, бо гадали, що вже тепер безпечніше буде.

   Не довго втішалися — господиня завела собі другого. Цей відразу взявся за мишей; яку тільки зловить — придушить. Настав великий переполох між мишами.

— Новий кіт! Новий кіт! — закричали гуртом. — Треба його негайно позбутись, бо ні одна не залишиться живою.

— Але як позбутися його? — закричали одні.

— Я пораджу, — сказала маленька мишка. — Прив'яжімо йому до шийки дзвіночок, тоді здалека будемо чути, як він біжить; от і повтікаємо.

— Дуже добра порада, — сказали другі і почали з втіхи скакати.

— Але хто повісить котикові дзвіночок на шию? — спитала одна мишка.

   Усі поглянули одна на другу і замовкли; не знайшлась така відважна. А кіт тимчасом як ходив, так і ходить без дзвіночка та ловить мишей по одній.

повернутися до: Українські народні казки⇒