Як вовк хотів з’їсти чоловіка

   Захотів вовк з'їсти чоло­віка, бо всяких звірів їв, а чоловіка не їв ніколи. Прийшов вовк до царя звірів лева і каже йому:

— Я хочу з'їсти чоловіка.

А лев йому каже:

— Ти, вовче, нищиш все, що ба­чиш.

— Царю добрий, — каже вовк, — мені хочеться з'їсти чоловіка.

— Ну, добре, уже я тобі дозволю, — каже лев.

   І один раз ішов хлопець в школу, а вовк побачив і питає: чи можна його з'їсти. А лев каже, що хлопця не можна їсти, бо він ходить до школи.

Тоді йшов старий дід.

— Цього можна з’їсти? — каже вовк.

— Ні, не можна, — каже лев, — бо це дуже старий, і там тільки шкура та кіст­ки, а м'яса немає.

Тоді йшов вояк. А вовк побачив і питає:

— Цього можна їсти?

— Можна, — каже лев.

Вовк підійшов до вояка і каже:

— Я маю дяку тебе з'їсти.

Вояк це вчув і каже вовку:

— Я йду вмитись; не будеш же ти мене їсти невмитого?!

   Вовк йому дозволив. Вояк пішов, вмився і попросив утертись у вовка хвоста, бо нема чим витертись. Вовк дав свій хвіст, а вояк взяв і обкрутив хвіст кругом руки. Тоді взяв палку і почав бити вовка, то вовк ледве вирвався, і хвіст лишився в руках у вояка.

Прибіг до царя звірів; і питає цар:

— Ну що, добре м'ясо з чоловіка?

А вовк каже:

— Більше м'яса люд­ського ніколи не буду хотіти їсти.

повернутися до: Українські народні казки⇒