Зажурилася крутая гора

Зажурилася крутая гора,
Що не зродила шовкова трава,

 

Але зродило зелене вино.
Зелене вино вгору си вило,

 

Вгору си вило, рясно зацвіло.
Єго стерегла ґречная панна,

 

Ґречная панна на йм’я Марійка.
Ой стережучи, она заснула,

 

За своє винце она забула.
Прилетіли ж бо три райські пташки,

 

Вни о тім часі прибути ласі.
– Ой шуги-луги, райськії пташки,

 

Ой не спивайте зелене вино,
Ой не з’їдайте зелене вино!

 

Бо мені вина дуже потрібно:
Маю сестричку на відданічку,

 

Маю братчика на оженічку,
Я сама також ой заручена.

 

Ой заручена й аж до Галича,
Й аж до Галича та й за панича.

Автор: народна