ГОСТИННА ХАТА

Тесляре, тесляре, збудуй мені хижку

В зеленім садочку, в квітучім затишку.

 

Змуруй мені, муляре, піч та й рівненько,

Щоб в хаті зимою було всім тепленько.

 

Ти справ мені, столяре, двері й віконця,

Поріг від дороги, а вікна до сонця.

 

А ти мені, скляре, встав скло ясне в рамку,

Аби мені сонце світило від ранку.

 

Ковалю, ковалю, зготов мені ключик,

І сильні завіси, й замочок блискучий.

 

Я буду раденько замок відмикати,

Щоб ви не минали гостинної хати.

 

повернутися до : Вірші Марійки Підгірянки⇒