РОЗМОВА ГАНУССІ З МОРОЗОМ

Морозенко проти сонця

На снігу іскриться,

А Ганнуся край віконця

Та й на нього злиться.

— Гей Морозе, Морозенку,

Що ти виробляєш,

Що замучуєш пташину,

Дітям докучаєш?

Івасика маленького

За пальчик кусаєш,

Горобчика сіренького

Із гілки скидаєш…

А Морозець, Морозенко

За боки береться,

Проти сонця веселенько

До неї сміється.

— Не журися, Ганнусенько,

Усе добре буде —

На саночках Івасенько

Про пальчик забуде.

А горобчик, добрий хлопчик,

Про холод не дбає – 

Попід стріхи чинить сміхи,

Хвостиком махає.

І ти, люба Ганнусенько,

Мене не лякайся,

Одягнися зручнесенько

І у сніжки грайся.