НЕ ХОВАЙСЯ МІСЯЧЕНЬКУ !

Виплив місяць із-за хмари та й став серед неба,

Мов людей спитати хоче, чого кому треба.

Під вікнами хуртовина виє та голосить,

До хатини убогої стежечки заносить.

 

Засмутився срібнорогий, в хмароньку сховався,

Наче лиха, що побачив, він і сам злякався.

 

А зіронька в чистім небі місяця спиняє:

Не ховайся, місяченьку, хай світло осяє

Те життя, гіркую долю, занесені хати,

Бо не можна у темряві порадоньку дати!

 

повернутися до: Вірші Олени Пчілки⇒