Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Батько та син

Батько та син

   Був собі батько, а в нього один син. От як став батько вже старий, так перестав його син пора­жати і жаліти так, як слід старого батька.

   Одного разу почали вони молотити і син на сні­данок нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку. Встав батько з – за столу голоднісінький, одначе пішов – таки молотити.

Як стало вже сонечко на обід, син і кличе батька обідати.

— Почекай, сину, — сказав йому батько,— бо ще їсти не хочеться.

   Почекав син трохи, а їсти дуже хоче; от він і кличе вдруге батька; а батько знову і каже:

— Та щось їсти не хочеться.

   Вже й сонце з обіду звертає, а вони все ще не йдуть обідати.    

Дивується син, що батько й досі не йде обідати, та й питає:

— Чому це ви, тату, й досі не голодні? А в мене аж шкура болить — їсти хочеться.

— А тому, — сказав йому батько, — що їв шкурин­ки, а в шкуринці увесь хліб; м'якушка ж все одно, що й трава, в ній сили немає…

   З тої пори став син собі шкуринку залишати, а батькові м'якушку. А тому так і треба було.

 

повернутися до: Українські народні казки⇒

Додати коментар