Ярослав:

–

Ярослав:

Батько та син

Був собі батько, а в нього один син. От як став батько вже старий, так перестав його син пора­жати і жаліти так, як слід старого батька.

Одного разу почали вони молотити і син на сні­данок нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м’якушку. Встав батько з – за столу голоднісінький, одначе пішов – таки молотити.

Як стало вже сонечко на обід, син і кличе батька обідати.

— Почекай, сину, — сказав йому батько,— бо ще їсти не хочеться.

Почекав син трохи, а їсти дуже хоче; от він і кличе вдруге батька; а батько знову і каже:

— Та щось їсти не хочеться.

Вже й сонце з обіду звертає, а вони все ще не йдуть обідати.

Дивується син, що батько й досі не йде обідати, та й питає:

— Чому це ви, тату, й досі не голодні? А в мене аж шкура болить — їсти хочеться.

— А тому, — сказав йому батько, — що їв шкурин­ки, а в шкуринці увесь хліб; м’якушка ж все одно, що й трава, в ній сили немає…

З тої пори став син собі шкуринку залишати, а батькові м’якушку. А тому так і треба було

Ярослав:

Батько та син

Був собі батько, а в нього один син. От як став батько вже старий, так перестав його син пора­жати і жаліти так, як слід старого батька.

Одного разу почали вони молотити і син на сні­данок нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м’якушку. Встав батько з – за столу голоднісінький, одначе пішов – таки молотити.

Як стало вже сонечко на обід, син і кличе батька обідати.

— Почекай, сину, — сказав йому батько,— бо ще їсти не хочеться.

Почекав син трохи, а їсти дуже хоче; от він і кличе вдруге батька; а батько знову і каже:

— Та щось їсти не хочеться.

Вже й сонце з обіду звертає, а вони все ще не йдуть обідати.

Дивується син, що батько й досі не йде обідати, та й питає:

— Чому це ви, тату, й досі не голодні? А в мене аж шкура болить — їсти хочеться.

— А тому, — сказав йому батько, — що їв шкурин­ки, а в шкуринці увесь хліб; м’якушка ж все одно, що й трава, в ній сили немає…

З тої пори став син собі шкуринку залишати, а батькові м’якушку. А тому так і треба було.

повернутися до: Українські народні казки⇒
11 Responses to “Батько та син”
Оксана:
17/12/2017 о 09:49
Бог зна , яка нісенітниця бо ж брєд сивої Кобили! Для виховання дитини яка повчальна мета і суть????

Відповіcти
admin:
18/12/2017 о 22:35
Вітаю! Народну творчість недооцінювати не варто!

Відповіcти
Тамара:
11/01/2020 о 17:34
Поучительно выходит, то, что нужно хитрым быть… А суть в том, что украинцы даже родные, только и стараются обмануть друг друга(((…

Відповіcти
Локі:
28/08/2020 о 20:30
Ебало уткни овца великомоксельская

Відповіcти
Пухуист:
07/09/2021 о 20:06
Красава!

Відповіcти
Ярослав:
05/04/2023 о 19:32
????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????

Ярослав:
05/04/2023 о 19:33
!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Відповіcти
Ярослав:
05/04/2023 о 19:35
–

Відповіcти
Ярослав:
05/04/2023 о 19:35
????????????????????

Відповіcти
Ярослав:
05/04/2023 о 19:37
Батько та син

Був собі батько, а в нього один син. От як став батько вже старий, так перестав його син пора­жати і жаліти так, як слід старого батька.

Одного разу почали вони молотити і син на сні­данок нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м’якушку. Встав батько з – за столу голоднісінький, одначе пішов – таки молотити.

Як стало вже сонечко на обід, син і кличе батька обідати.

— Почекай, сину, — сказав йому батько,— бо ще їсти не хочеться.

Почекав син трохи, а їсти дуже хоче; от він і кличе вдруге батька; а батько знову і каже:

— Та щось їсти не хочеться.

Вже й сонце з обіду звертає, а вони все ще не йдуть обідати.

Дивується син, що батько й досі не йде обідати, та й питає:

— Чому це ви, тату, й досі не голодні? А в мене аж шкура болить — їсти хочеться.

— А тому, — сказав йому батько, — що їв шкурин­ки, а в шкуринці увесь хліб; м’якушка ж все одно, що й трава, в ній сили немає…

З тої пори став син собі шкуринку залишати, а батькові м’якушку. А тому так і треба було

Відповіcти
Ярослав:
05/04/2023 о 19:38
Казки Розмальовки Вірші Головоломки Малювання Цікавинки Ігри онлайн
Пошук
Шановні відвідувачі!Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 3161 0352
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.
Print Friendly and PDF
postheadericon Батько та син
Батько

Відповіcти
Додати коментар
Натисніть сюди, щоби скасувати відповідь.
Імя (логін)

E-mail (обовязково) (required)

Website

Ярослав:

Ааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааа