Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Українські народні казки

Українські народні казки

Золота скарбниця усної народної творчості надзвичайно багата й різноманітна. Є в ній прислів'я та приказки, легенди і перекази, думи, пісні, усмішки та анекдоти, «перлини великого намиста» — коломийки, загадки… Та чи не найпопулярнішим жанром фольклору, що розкривав безмежний світ людської уяви, полонить серця дітей і дорослих, є українські народні казки.  За висловом О. М. Горького, казки «виявляють прагнення трудового народу віддатись «чарам солодких вимислів», вільній грі словом, виявляють бурхливу силу барвистої фантазії… Це словесне ткання народилося в сиву давнину; різнобарвні шовкові нитки його простяглися по всій землі, вкривши її словесним килимом дивовижної краси».

   Ще милує душу пісня материнська над колискою, а вже й казка – байка дідусева чи бабусина тчеться — на здоровий сон, на щасливу долю. І стільки в ній незвичайного, дивовижного, прекрасного! Реальне і вигадане напрочуд гармонійно поєднуються в казці, зачаровуючи малюка на все життя красою народного слова, сповненого мудрості, добра й оптимізму. Недарма Великий Каменяр — Іван Франко писав: «Оті простенькі сільські байки, як дрібні, тонкі корінчики,вкорінюють у нашій душі любов до рідного слова, його краси, простоти і чарівної милозвучності. Тисячі речей у житті забудете, а тих хвиль, коли вам люба мама чи бабуся оповідала байки, не забудете до смерті».

   Дітям українські народні казки потрібні — як духовний хліб, що, як і хліб насущний, ніколи не приїдається.

   Споконвіку народ плекав і передавав нащадкам дивовижні мрії про непереможність добра, правди, про щасливе життя. Адже завжди, в усі часи,  як писав один із перших дослідників українських казок вчений – філолог Олександр Потебня, потреба народу в щасті, достатку, благополуччі має задовольнятися хоча б у мріях. В українські казки відобразилися світогляд народу, його морально – етичні й естетичні принципи, педагогічний геній, багатовіковий досвід виховання підростаючого покоління.

   Казковий епос поділяється на три основні великі масиви: казки про тварин, чарівні (героїко – фантастичні) та соціально – побутові.

   Історично найдавнішими вражаються казки про тварин (так званий «звіриний епос»). У цих творах помітні сліди різних епох, починаючи від первісного суспільства і до наших днів. У них відобразились довготривалі спостереження людини над життям тварин, їхньою поведінкою та взаєминами. Образи, казкові характери, ситуації, в яких діють герої і розкривають свою сутність, мають не буквальне, а переносне (алегоричне) значення. У зв’язку з цим згадаймо зауваження Івана Франка: «Діти люблять звірів, чують себе близькими до них, розмовляють з ними і розуміють їх: от тим – то й оповідання про звірів їм такі цікаві, особливо коли ті звірі в байці ще починають говорити, думати і поводитися, як люди…»

   Казки на українській мові широко представляють диких тварин, таких як: вовк, лисиця, ведмідь, кабан, їжак; птахи: орел, сова, ворона, горобець; комахи; земноводні: жаба, черепаха; мешканці водойм: щука, в’юн, рак тощо. В казках вони уособлюють певну домінуючу рису характеру чи вдачу людини: вовк — голодний хижак – невдаха; лисиця — хитра, підступна, улеслива; ведмідь — вайлуватий, незграбний і тугодумний; заєць —боягуз; орел — сильний, зухвалий, пихатий;  черепаха і рак — неповороткі, повільні і т. п. Казки на українській мові описують також таких тварин як: лев, слон, мавпа, верблюд — представники фауни інших географічних широт. Вони з’явилися внаслідок культурних запозичень з казкового епосу інших народів.

   Казки про тварин — великі помічники у справі пізнання дітьми навколишнього світу. Іван Франко зауважував: «Гола, повна правда життя — то тяжка страва. Старші можуть заживати її, вона для них смачна і здорова. Але дітям не можна давати її так, як старшим; треба приготовлювати її в ріденькім стані, в образках, в байках. І вони так приймають її».

   Чарівні (героїко – фантастичні) казки розлогіші від попередніх творів епічної спадщини народу. Вони сформувалися ще в докласовому суспільстві, коли людина перебувала у великій залежності від сил природи і мріяла подолати численні труднощі на шляху самоутвердження, свободи, щастя. У чарівних казках фантастичне начало органічно поєднується з началом героїчним, історичним.

   У цьому сюжетно – тематичному циклі відобразилися тернисті шляхи історії рідного народу, боротьби із злими силами природи та зовнішніми ворогами. Тут яскраво звучать мотиви змієборства, висвітлюються героїчні сторінки відсічі загарбників батьківщини, змальовується відчайдушна хоробрість героїв. Герої – добротворці наділені незвичайними якостями: надприродною силою, кмітливим розумом, чуйною вдачею. Народ ідеалізує своїх героїв,  зображує їх незвичайними ще з малолітства.

   Невичерпний казковий світ фантазії та уяви людини грунтувався на нестримному прагненні пізнати таємниці природи, космосу і самої себе. Чарівні казки своєрідно виразили велику ідею опанування людиною природи, підкорення її різноманітних могутніх стихій людським інтересам та потребам.

   Найбільшу групу українських казок становлять соціально – побутові твори. На відміну від казок про тварин та чарівних, соціально – побутові казки за походженням не такі давні. Основна частина цих казок сформувалася за часів феодалізму. В них уже помітно менше дивовижних пригод і значно більше елементів дійсності. Ці твори (особливо сатиричного спрямування) вчені називають ще реалістичними, оскільки в них відображені дійсні події, а вимисел, фантазія переносяться в площину земної діяльності людей. Якщо в героїко – фантастичних казках найскладніші завдання могли бути виконаними лише за допомогою якогось дива, чудесних предметів та богатирської фізичної сили, то в казках соціально – побутових вони виконуються завдяки кмітливому народному розумові, моральній стійкості та добропорядності головного героя.

   Які ж художні засоби властиві народним казкам? Відзначимо найважливіші з них.

   Алегоричність (перенесення): в казках звірі, птахи, явища природи (сонце, мороз, вітер) розмовляють по – людськи.

   Гіперболізація (перебільшення): в дідову рукавичку вміщається багато дрібних і великих звірів; Кирило Кожум’яко розриває одночасно дванадцять шкур; Іван — мужичий син як замахнувся палицею, «то аж всі дерева нагнулись, а царський палац затремтів».

   Ретардація (уповільнення): лисиця тричі вмовляє півня відчинити віконце («Котик і півник»), баран тричі дістає одну й ту ж вовчу голову («Цап та баран»); тричі коза – дереза обманює діда, тричі її безуспішно намагаються вигнати із зайчикової хатки звірі. Потрійні повтори епізодів сприяють розвитку логічного мислення, запам’ятовуванню казки.

   Привертають увагу традиційні зачини і кінцівки казок: «Жив собі», «Був собі», «Жили-були», «Це було за царя Тимка (Панька), як була земля тонка»; «Живуть-поживають, добра наживають», «Вам казка, а мені бубликів в’язка» та ін.

   Багатство казкового епосу помітно вплинуло на розвиток української літератури, музики, мистецтва.

   Українські казки — нев’янучі духовні квіти народу, що полонять своєю красою кожного, хто слухає, читає звабливу їхню мову.

 

Українські народні казки 

Б
Багач без носа Батько та син
Баба жебруща Баба і чорт
Багач ненажера Бджоли і ведмідь
Безхвостий вовк Без правди
Біда Бідний гуцул і старий опришок
Бідний вовк Бідний чоловік і смерть
Бідний парубок і царівна Бідний парубок і багатий Марко
Бідняк і чарівна пташка

Бідний чоловік і воронячий цар

Бідний Іван і попадя Біла ружа
Бова Королевич Богатир Димка
Братик – баранець Брехач і підбрехач
Брехня Брати близнюки
В
Ванько та кінь Ведмежа лапа
Ведмідь і черв'як Ведмідь у наймах
Ведмідь відганяє мухи з цигана Ведмідь – Іванко,Товчикамінь і В’яжимотузок
Вечірник, Полуночник і Світанок Війна пса з вовком
Вітрячок та польова миша Вірний товариш
Вірний пес Вівчар Василько і золоті гори
Вівчар, пан та його внук Видимо й Невидимо
Вовчик  братик і лисичка  сестричка Вовк і бузьок
Вовк і кобила Вовк і чапля
Вовк і чоловік Вовки – колядники
Вовк під вікном Вовк та вовчиця
Ворона та її діти Ворона і гадюка
Вредне Слово  
Г
Гай — гай Гора, що верхом сягала неба
Горобець – молодець Гусінь та жук
Д
Дарунки з трьох зернин  
Два брати Двоє з торби
Двоє братів і сорок розбійників Двом помогло
Два вовки Дванадцять дівчат
Дванадцять синів і одна дочка Дві білки
Дерево – космонавт Дерево до неба
Джмелик Дивакуватий Панас
Дідовий півник і бабина курочка Дівчина – тростинка
Дідова й бабина дочки Дід, баба та курочка ряба
Дотепний жарт Дрохви
Дурні багачки Дурень Терешка
Дурень та чарівна сопілка Дятел
Ж
Жайвір Жар – птиця та вовк
Жінка, що мала крила Журавель та лисиця
З
Заворожена принцеса Заморське яйце
Заяче сало Закопане золото
Заєць і жаба Зажерливий пес 
Зайчик Звірі в хатинці
Звірі під пануванням лева Землероб та казанок золота
Золотий птах Золоте місто
Золотий черевичок Золото у вербі
Золоті яблука Золота пшениця
Злидні  
І
І туди гаряче, і туди боляче  
Іван – мужичий син Іван Голик і його брат
Іван – Побиван Іван – Богатир
Іванко на службі у багача Івашко – Ведмеже Вушко
Іван – дурак Івасик – Телесик
Іван Іванович – руський царевич та морське чудерство
Іван – царевич і красна дівиця – ясна зірниця
Ілля Муромець і Соловей – розбійник  
Ї
Їжак та заєць Їжачок Савка
Їжачок і білочка Їжачок та дівчинка
К
Казка про Женчика Казка
Калинова сопілка Калиточка
Карликова сопілка  
Кирило Кожум'яка Кирик
Ківш лиха Кінь
Кінська сила Кіт і пес
Кіт, кріт, курочка та лисиця Кіт, цап і баран
Коваль Кобиляча голова
Коза – дереза Козаки і смерть
Козак Мамарига Колобок
Кому трудніш правитись Коржик
Королевич та залізний вовк Котигорошко
Котик та півник Котофей і пан Печерецький
Кощій Безсмертний, Іван – царевич та Булат – молодець Кравець та вовк
Красносвіт Кривий вовк
Крижане серце  
Кривенька качечка Кріпак і чорт
Кругленьке словечко Круглячок
Кума Cмерть  
Л
Лебідь, щука і рак Лев та заєць
Лев і комарі Лев і осел, що удавав царя
Легінь який повернув людям сонце, місяць і зорі Ледащиця
Летючий корабель Лисиця, ведмідь і мужик
Лисичка-сестричка і вовк-панібрат  
Лисиця і козел у ямі Лисиця на зимівлі у вовка і ведмедя
Лисиця та рак Лисичка в суддях
Лисичка – кума Лисичка та журавель
Лисиця і кіт  
Лисове серце Льоха – коза
М
Мадейове ложе  
Мавпа і її діти Мандрівник – богатир, змій і невірна жінка
Маруся Маруся – козацька дочка
Мати – щука  
Матері свої діти — найкращі Мачуха і пасербиця
Микита й Дорофтей  
Мишача рада Миша й жаба
Молоко — ліки на очі  
Молодильна вода Морський цар
Мудра баба Мудра дівчина
Мудра дівчина – семилітка Мудрий Іванко
Н
Названий батько Наймит і багацька торба
Наймитова кучма Наречена купина
Народжений під щасливою зіркою На світі є і дурніші за мою жінку
Настирливий дієз Наше багатство
Не було би щастя, та нещастя допомогло Невірна жінка і вовкулака
Не завжди по правді і в суді судять Ненаситний піп
Ненькова сопілка й батіжок Непрактичний хлопець
Неслухняний хлопчик Неслухняні ручки
Нетямущий піп  
О
Олівці Опришок – сміхованець
Орел Орел і лис
Орел та орлята Осел, ведмідь і вовк
Ох! Ошуканий пан
П
Павучок Павлик Пака з чортами
Пан Коцький Пан, що був конем
Панська ковдра Панщина
Парубок – Переможець, який приніс сонце Перстень королівни
Перші бувають останніми, останні — першими Пес і вовк
Песинський, Жабинський, Сухинський і золото – кучеряві сини цариці Петро і меч – гартованець
Пещена дитина Півник і двоє мишенят
Піддурена ворона Піп – ворожка
Піп – знахар Піп і наймит
Піп на службі Піп, наймит і пес Муцик
Піп та селянин Пірникоза
Плеяна та Святогор Подарунки вітра
Поділена нагорода Помадкова лялечка
Помста лиса над вовком Помста над ченцями
Попеловий коржик Попівське залицяння
Посланець зятем Правда і кривда
Правда та неправда Правдиве Слово та Пастух
Правдосвіт Пригоди найди
П’явка – фантазерка П'ять копійок
Р
Рак – неборак і його вірна жінка Ріпка
Робиш, що робиш, усе позирай на кінець Розбитий столик
Розумна дівчина Розумний бідак та ненажерний багатир
Розумний хлопець Іванко Розсудливий розум
Рудий мельник Рукавичка
С
Самозакохана жабка Свинка – Парасинка та попова льоха
Свищи, Іване!  Святоіванівська легенда
Сестричка Оленка і її брат Івасик Сила каяття
Син батька на лубку вивозить Сини сліпого царя
Сім братів гайворонів і їхня сестра Сірко
Сліпий кінь Сльози царівни
Смерть, дяк і вояк Сміхованець
Сніжниця Собака, кішка і змія
Солдат, вовк, ведмідь і сокіл Солдатські сини – богатирі
Соловей і мудрий пугач Соловейко
Солом'яний бичок Сон козака
Сонце в смереках Сонце, мороз і вітер
Сопілка, скрипка і цимбали Старий неньо
Стрижено! Стрижено! Суд Божий
Сумна пісня і весела пісня Сумні й веселі співанки
Т
Таємниця скляної гори Так світ платить
Телятко, кабан, півник, качур та вовки Телиця та пан
Тодорко й найстарша царівна Топельник
Торба з діамантами Трапила коса на камінь
Три бажання  
Три брати Три брати і кицька
Три перестороги Три персні
Три поради Три сини
Тридцять перший Троє братів і песиголовець
Трьом – син – Борис Тхір і лис
У
Убогий та багатий Убогий та багатий (інша версія)
Украдене щастя Украдені постоли та варені яйця
Умілий злодій  
Х
Хвалькувата муха Хворий лев і лисиця
Хитра молодиця і трістенник Хитрий брат
Хитрий заєць Хитрий їжак
Хитрий мужик Хитрий півень
Хитрий чоловік Хитрий чоловік (інша версія)
Хліб і золото Хлопець – сирота
Хлопець який продав чортові свою шкіру Хочеш до раю – кукурікай!
Хто не робить, той не їсть  
Ц
Цап та баран Цап та коза
Цапова хата Цар Дикого лісу
Цар лев Цар – пияк і дівчина, файніша від ружі
Царева донька Царевич-дурень
Царевич, Поваревич і Сучевич Царевича жінка-гуска
Царевичі Васильки Царівна, котрої душа була в яйці в осокорі
Царівна – жаба Царівна Оленка й красуня – полонянка
Царський зять-селянин «Це не може бути»
Циган на гостині Циган на заробітках
Циган та чоловік Циганин і смерть
Циганське прокляття Циганський діамант
Цікавий пан Цісар рохкає
Цісареві цапи  
Ч
Чабанець Чабанування у святого Миколая
Чапля, черепаха та рак Чарівна грань
Чарівна лопата Чарівна скрипка
Чарівне горнятко Чарівна ліхтарня
Чарівна палиця Чарівний бубон і гешефтарі
Чарівний кінь Чарівні зернятка
Черепаха – спринтер Чи можна жінкам правду казати
Чоловік, вовк, дикий кабан і ведмідь Чоловік – невидимка
Чоловік, що проміняв волів на калитку Чому вовк не схотів  собачого життя

Чому гуси миються у воді, коти на печі, а кури порпаються в поросі

Чому зайці сірі Чому пес і кіт ненавидяться

Чорт – змій і запродані діти

Чорт і хліб
Чорт наймитом Чотири рази похована баба
Чудесні бички  
Ш
Швець і ведмідь Шевчик – король
Шепелява Марія Шовкова держава
Штефанова біда  
Щ
Щастя і біда Щастя одного бідняка
Що пан, що прикажчик —  все одно  
Ю
Юліанка, чи дерев’яне чудо
Я
Язиката Хвеська Яйце – райце
Як бабуся болотяника перехитрувала Як багач покаявся
Як багач ходив до раю Як бідний Манько святив паску
 Як бідний чоловік панів нищив Як бідняк грошей від Бога випросив
Як бідняк чорта обдурив Як Бог нагородив бідного чоловіка
Як Брехач і Побрехач пана обікрали, а попа живого вкрали Як було у давнину
Як віл бігав наввипередки з конем Як вільха коня купувала
Як владика пас гуцулових свиней Як вовк гусям грав
Як вовк забажав козенят Як вовк та заєць  покумалися
Як вовк хотів з’їсти чоловіка Як вояк порозумів руську мову
Як горобець помстився лисові Як гуцул навчив царівну ґаздувати
Як гуцул наймався у попа Як гуцули надавали цісарю по писку
Як дівоче кохання врятувало  заклятого королевича Машкару Як дурень випросив вогню
Як дурень відрізав панові язика Як дурень розбагатів
Як дурень став царем Як дядько чорта дурив і діжку грошей від нього здобув
Як дяк задушився Як загинув олень
Як заєць ошукав ведмедя Як заєць шукав смерті
Як знайшли злодія Який розум розумніший?
Як Іванко водив корчмарів  

Як Іван оженився на

дочці царя Поганина

Як Іван ходив до сонця
Як квітень до березня в гості їздив Як Климко спровадив дідича у пекло
Як коваль переміг змія Як корчмар купив двадцять п’ять буків
Як курочка півника оживила Як кучер і лакей пана провчили
Як ластівка носила дітей через море Як лев утонув у колодязі
Як леґінь шукав підземну царівну Як лисиця зробила чоловіка багачем
Як лисиця ночувала у людей Як лисичка Івана-баштанника зробила царевичем
Як лис показав вовкові масло Як лис розводив курчат
Як лис украв курку в баби Як Микола був коровою
Як миша віддячила левові Як миші плуга з’їли
Як москаль долотом рибу ловив Як мужик пана дурив
Як музика змудрував звірів Як навчено ліниву невістку робити
Як пан гавкав на старого пня Як пан дістав копняка
Як пан по-німецькому балакав Як парубок розсмішив панську дочку
Як пастух наговорив повний мішок Як пастух перехитрив царівну
Як пес із вовком воював Як піп видурював гроші
Як піп жорнив чужу кукурудзу Як покумалася лисиця з вовком
Як попові захотілося золота Як псові очі посоловіли
Як птахи гуртом орали Як птахи обирали собі царя
Ярослава і богиня Лада

Як святий Миколай подавав палиці

Як святі сметану їли Як селянин доїв «цапів»
Як собака знайшов собі господаря Як солдат із зуба борони юшку варив
Як солдат сповідався Як солдат царя обдурив
Як соловейко чоловіка розуму навчив Як Тимофій відвіз панів до пекла
Яку кару чоловік придумав вовкові Як у царя роги виросли
Як Федькович їхав до Відня Як хлопець-верховинець навчив царівну говорити
Як циган був адвокатом Як циган молотив
Як циган сповідався

Як циган учив панського

пса сливи їсти

Як цісар засватав сироту Марійку Як чоловік викупив опришка
Як чоловік кішку вчив працювати Як чоловік жінці правду сказав
Як чоловік з’їв півбіди Як чоловік і ведмідь ґаздували
Як чоловік людей колись дурив Як чоловік продав качура
Як чоловік учив ліниву жінку Як Чорне стало Білим
Як чорт собі помічника придбав