Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Чому пес і кіт ненавидяться

Чому пес і кіт ненавидяться

Здибає пес кота:

— Ти куди ідеш?

— Та іду, бо мене прогонять, бо постарів, там не можу вже службу робити.

Каже пес:

— Ходи зі мною, будемо товаришами.

   Ідуть вони, аж дивляться — а то щось блищить над окопом. Приходять вони ближче, а то гадина.

— А ви, — каже гадина, — куди ідете?

Кажуть вони:

— Ми ідемо у світ.

— Ну, то, може би, ви і мене взяли?

— Чому ні? Візьмемо. Ходи!

   Ну вже є їх троє. Ідуть вони, ідуть та й здибають мишаче весілля. Взяла гадина сваху, а кіт мамку, а пес молоду — та й по весіллю. Але вийшла мишача мама та й каже:

— Бійтеся бога, пани! Не розбивайте весілля; що схочете, то вам дамо, лиш лишіть нас у спокою.

Каже пес:

— Ми нічого не хочемо, лиш дайте нам таке, аби ми через море перейшли.

Каже миша:

— Я вам дам таке, що загадаєте, те буде; як от прийдете над море, то скажете: «Камінчику, дай, боже, щоби на цім морі золотий міст став». Як то скажете, то так буде.

Відпустили вони те весілля та й пішли.

   Ідуть вони, ідуть, та й пес забув геть, як то казати. Прийшли вони над море, а пес каже до кота:

— Ну, сідай, — каже, — на мене, то я тебе перенесу, бо ти знаєш, що ми лиш двоє, бо гадина загубилася; а цей камінчик бери у рот і держи, щоб його не загубив.

   Сів кіт на пса, та й пес його несе. Ну, несе він його, несе, аж на середині моря питається пес кота:

— А маєш, брате, камінчик?

Каже кіт:

— Маю!

   Та й як відкрив рот це слово казати, та й камінчик упав з рота у море. Кіт дуже задумався, як то сталося, але однако нічого не каже, лише думає, що робити. Коли лиш пес море переплив — кіт штрик на ялицю, лиш очима засвітив. Але пес сів та й думає: «Де подівся кіт?» Так він тим засмутився, що аж заплакав. Коли він глип, а кіт на ялиці. Пес втішився та й каже:

— Скажи мені, брате, чого сховався від мене, ходи сюди.

Кіт каже:

— Я той камінчик упустив у море та боюся, аби ти мене не передер.

Каже пес:

— Ходи, не бійся!

Але кіт каже:

— Склади переді мною лапки навхрест і поцілуй, що мене не куснеш, то я тоді піду.

Але пес каже:

— Ходи, не бійся!

   Та й кіт не хотів, а пес пішов собі геть. Та й від тоді вони не живуть у згоді.

 

повернутися до: Українські народні казки⇒  

Додати коментар