Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 3161 0352
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Чудесні бички

Чудесні бички

   Був один чоловік бідний і любив десь колись трош­ки напиватися. А до того бив дуже свою жінку. Але вона йому нічого не казала, лиш каже:

— Хай тобі пан Бог заплатить за мене, — а більше нічого.

Аж одного разу каже той чоловік:

— Ану, я піду до Бога за зарплатою.

   І пішов у ліс. Іде лісом, іде, дивиться: ангел летить з неба та й каже:

— А куди ти, чоловіче, ідеш?

— Іду до Бога за зарплатою.

— За якою зарплатою? — питається ангел.

— А що ж, — каже той бідний, — я бив свою жінку, а вона все казала: «Хай тобі пан Бог заплатить!» А я тепер іду до Бога, аби мені заплатив.

Ангел каже:

— Ходи сюди, чоловіче.

І повів його за корч, а там пара бичків пасеться, і каже ангел:

— На тобі цю пару бичків та й іди додому.

   А сам пішов до неба. Той чоловік пригонить бички додому та й каже:

— Дав мені пан Бог пару бичків.

   А в того чоловіка був брат такий сильний багач, що пари йому не було на ціле село. Той багач був дуже лукавий і не любив свого брата, та й пішов до пана. А тоді так було, що пани самі право робили. І каже панові так:

— Мій брат казав, щоби панський лан тими бичка­ми, що він має, то би за одну ніч виорав, засіяв і заволочив.

   А то був такий лан великий, що двадцять плугів треба було, аби за десять днів виорати. Пан зараз наказав його закликати і каже:

— Іди ж, аби мені за цілу ніч виорав, бо як не виореш, то скажу тебе нагайками бити.

   І пішов бідний чоловік. Іде додому та й плаче. Входить він до стайні, дивиться на бички та й каже:

— Чим тут є орати?

А бички кажуть:

— Цить, не плач, не журися, бери та лагодь плуг, та й підемо орати.

   Дав він бичкам їсти, а сам лагодить плуг. Як бички вже попоїли, він запряг та й їде орати. Господи, він лиш одну борозну загнав орати, а то десять зараз іде. І за пару годин стала рілля на всім лану. За годину заволочив і засіяв. Так йому Бог допоміг, що він одної ночі все зробив. Рано пан виходить, дивиться, що вже зроблено, і каже:

— Це якийсь мудрий.

А брат його знов приходить до пана та й каже:

— Пане мій, брат казав, щоби тими бичками пана, паню і всю панську родину де яка є, і мене, і мою жінку, і всю мою родину завіз би до пекла.

   І зараз пан наказав робити такий великий віз, аби вся родина помістилася. І зараз зробили. Та й пан кличе того бідного Івана та й каже:

— Ану, Іване, запрягай свої бички та й будеш нас везти до пекла.

   Той бідний Іван бере та й запрягає свої бички, та й везе всю родину панську і родину свого брата. Їде він, їде попід гору таку високу, що страх. А ті бички йому шепчуть і кажуть: «їдь право на гору». А та гора над самою водою. Ті бички так тягнуть вгору, аж стогнуть. Та й знов йому шепчуть і кажуть: «візьми та й витягни притику». Він як витягнув притику, а віз стрімголов полетів у долину, і порозбивалася вся роди­на, та й бички полетіли до неба. А бідний Іван засів собі в панськім дворі свого брата і жив собі по-панськи аж до смерті.

 

повернутися до: Українські народні казки⇒

Додати коментар