Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Хитрий їжак

Хитрий їжак

Одного разу бігла лисиця до саду і здибає по дорозі їжака:

— Добрий день, їжаче!

Каже їжак:

— Доброго здоров'я!

— Ходи зі мною у товаристві у виноград.

А він каже:

— Ой страшно, лисичко, бо там господар накладає усе сильце; можемо попасти у біду.

— О, я, — каже, — не боюся, я маю школи покінчені, то дам собі раду! І пішли.

   Наїлися вони винограду і повертаються, та й лисичка піймалася у сильце.

— Ей, — каже, — їжачку, братчику, рятуй!

— Ой ні, не поможу, бо я казав, що не знаю; та ж ти мені казала, що маєш школи закінчені.

— Ой, — каже, — я уже зі страху забула геть усе.

Побачив їжак, що біда, і почав їй радити.

— Нічого, — каже, — не роби, лиш як ґазда прийде, а ти прикинся неживою — опусти голову, ноги, ніби мертва.

Входить господар. Став над лисицею і каже:

— От, — каже, — шкода, що я не був чотири дні у саді, померла уже. Взяв одною рукою за ніс; а другою за лисичку за хвіст та й викинув її через пліт.

   Але лисиці лиш цього було треба. Схопилася та й пішла додому. Якось четвертої днини іде лисичка знов у виноград. Іде попри їжакову нору і знов кличе його у товаристві у виноград.

— Та ти забула уже, що з тобою було?

— Ходи, ходи.

   Наїлися вони знов винограду та й лиш почали іти, а тут їжак попав у сильце.

— Ей, — каже, — сестричко-лисичко! Рятував я тебе, порятуй і ти мене.

— Ну, як я тобі допоможу? Я тобі не поможу нічим!

Та й іде геть.

— Рятуй, бійся бога!

Але лисичка і не чує. Їжак заплакав:

— Сестричко! Дуже жили гарно, ходи хоть розпрощайся зі мною.

Повернулася лисичка, та й обійнялися обоє.

— Ой, — каже їжак, — поцілуймося обоє, бо знаєш, що мені смерть зараз.

   І лисиця вивалила язик і хоче їжака цілувати. Тоді їжак зловив лисицю зубами за язик і міцно тримає. Почала лисиця пищати не своїми голосами так, що почув господар та й вибіг до саду. Узяв він та й лисицю убив, а їжака поволеньки вибрав із сильця і пустив у сад та й від того часу дуже їжаків шанував, бо бачив користь.

 

повернутися до: Українські народні казки⇒  

Додати коментар