Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 3161 0352
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Калиточка

Калиточка

   Був собі чоловік та жінка, і була у них пара волів, а в сусіди — віз. Ото як прийде неділя або свято, то бере хто – небудь волів і воза та й їде до церкви, чи в гості, а на другу неділю — другий, та так і ділилися.

От жінка того чоловіка, чиї воли, раз йому й каже:

— Поведи воли та продай, справимо собі коня та повозку, будемо самі до церкви та до родичів їздити. Та ще, бач, сусід свого воза не годує, а нам волів треба годувати.

   Чоловік запряг волів і повів. Веде дорогою, аж ось доганяє його чоловік на коні.

— Здоров!

— Здоров!

— А куди це воли ведеш?

— Продавати.

— Поміняй мені на коня.

— Давай.

   Виміняв коня, сів верхи та й їде. Від'їхав недалеко і зустрічає чоловіка, що жене корову:

— Здоров!

— Здоров!

— А куди це ти їдеш?

— Коня продавати.

— Поміняй мені на корову.

— Давай!

   Поміняв і веде дорогою, аж на полі пасуться свині та вівці. Зговорився він, виміняв корову на свиню, а потім на вівцю і поспішає додому. Овечка гарна, аж де не візьмись розлилась велика ріка, а на ній видимо – невидимо гусей. Підійшов він ближче, розбалакався з людьми, виміняв вівцю на гуску, та й пішов понад річкою, і зайшов у село. Аж зустрічає жінку, а та:

— Здоров!

— Здорова!

— А поміняй мені на півня гуску!

— Давай!

Помінялись. Іде далі, аж ось доганяє його чоловік:

— На продаж?

— Еге!

— А поміняй мені на калиточку.

— Давай!

   Виміняв за півня калиточку й поспішає додому. Аж тут тобі річка розлилась. На березі стоїть перевіз, плату беруть, а в нього ж ні копієчки.

— А перевезете мене? Дам калиточку.

— Сідай!

Переїхав на другий берег.

   А там та стояла валка чумаків. Як розпитали ж вони його, за що він виміняв калиточку, сміються з нього.

— Що тобі, — кажуть, — жінка за це зробить?

— Аж нічого! Скаже, слава Богу, що хоч сам живий вернувся.

   Та й побились об заклад. Коли скаже жінка так, то чумаки віддадуть йому дванадцять маж – возів, ще й із батіжками. Зараз відібрали одного з своїх і послали його до баби. От той приходить.

— Доброго дня!

— Здоров!

— А ти не чула про свого старого?

— Ні, не чула.

— Він воли на коня проміняв.

— От добре, возик недорого коштує, як – небудь проживем.

— Та й коня проміняв на корову.

— Це ще й краще, буде у нас молоко.

— Та й корову проміняв на свиню,

— І то добре, будуть у нас поросятка, а то чи заговляти, чи розговляться — все треба купити.

— Та й свиню проміняв на вівцю.

— І це добре, будуть ягнятка та вовночка, буде що у мене у спасівку прясти.

— Та й вівцю проміняв на гуску.

— І це добре, будуть у нас крашаночки та пір'я.

— Та й гуску проміняв на півня.

— О, це і ще краще, півень раненько співатиме та нас до роботи будитиме.

— Та й півня проміняв на калиточку.

— І це добре, будемо, де хто заробить — чи він, чи я, в калиточку складати.

— Та він і калиточку за перевіз віддав.

— Ну що ж, слава Богу, що хоч сам живий вернувся.

   Так тим чумакам нічого робити, віддали йому дванадцятеро маж – возів.

 

повернутися до: Українські народні казки⇒  

Додати коментар